Спогади

Спогади

Минув рік після того, як Соломія погодилася працювати в бюро Андрія Петровича. З кожним днем вона ставала кращим професіоналом та майстром своєї справи. Дівчина прийняла рішення перейти на заочну форму навчання, про що не пошкодувала жодного разу. Андрій через півроку зробив її своєю заступницею, а ще через півроку - запропонував руку та серце. Дівчина не тямила себе від щастя, адже попереду її чекало весілля з коханим чоловіком та щасливе сімейне життя. Соломія мріяла про власний, просторий дім у приміському кварталі та трьох дітей з невеликою різницею у віці. Звичайно, були моменти, які тривожили дівчину, але вона все списувала на зайнятість чоловіка.

За рік відносин робочих та особистих вони з Андрієм були разом не дуже багато, приблизно місяців зо два. Він весь час був у роз'їздах, на робочих зустрічах та відрядженнях. Пара нечасто ходила відпочивати разом, так само як і нетвиходила у світ. Дівчина не знала друзів свого коханого та не була вхожа у його коло спілкування. Людину, яка тверезо оцінює життя та реально дивиться на нього, такі відносини насторожили б, але не по вуха закохане, палке, дівоче серце.

З датою весілля щаслива наречена довго не могла визначитися, тоді як нареченому було байдуже, коли і як це станеться (чоловіки). Соломія радилася з високопрофесійним астрологом щодо дати важливої події. Подивившись якісь таблиці та розклавши картки ( дивно, але дівчина раніше думала, що так роблять гадалки) астролог винесла вердикт:

Найкраще вам підходить місяць вересень, - астролог затихла вдивляючись у схеми та таблиці, - число двадцять перше. Якщо хочете, можемо звернутися до моєї сестри, нумеролога, вона зможе точніше підібрати число.

Ні, ні дякую! Мені достатньо Вашої поради! Щиро дякую - поспішила покинути моторошний кабінет дівчина. Таке задоволення як вибір дати весілля виявилося зовсім не з дешевих. Звісно, вона очікувала більшого від візиту до професіонала такого роду, але не завжди очікування були такими, як могла собі надумати людина. Так само як і у випадку їхнього з Андрієм одруження. Мама Соломії радила доньці ще позустрічатися, не поспішати в хомут з головою. 

Ви ж так мало знаєте одне одного, - з жалістю зауважувала жінка, - не поспішала б ти, дитино, га?

Але всі спроби переконати Соломію були марними. Вона не чула ані материнських порад, і навіть не хотіла слухати брата Сергія, чиє слово для дівчини було законом. Правду кажуть - закохані очі не бачать далі свого носа. А таке небажання бачити може обійтися занадто дорогою ціною.

Допомогу з вибором сукні дівчина доручила своїй подрузі Маринці. Саме вона кілька тижнів ходила з Соломією дорогими бутіками та магазинами у пошуках " тієї самої, єдиної та неповторної" сукні. Подруга рекомендувала брати сукню кольору "айворі" бо це тренд і на ньому звихнувся весь бомонд. Ну і звісно, вбрання має бути дорогим і обов'язково дизайнерським. Хоча Соломія схилялася більше до класичного, білого кольору та не захмарного бюджету, але ув'язала сюди Маринку. І тепер незрозуміло, хто з них наречена, а хто дружка - дівчата день-у-день ходили магазинами у пошуках "цікавого для Маринки варіанту".

Чи не забагато вона на себе бере, - питала Тамара Сергіївна.

Соломіє, ти впевнена, що готова зробити такий крок? - переймався Сергій. Але дівчина рішуче кивала головою і не бажала підтримувати даної розмови.

Соломію мучили дивні відчуття. З одного боку вона була безмежно щасливою, адже незабаром вийде заміж за коханого чоловіка. З іншого боку їй було жаль з'їжджати від матері з рідної оселі з якою пов'язано стільки приємних спогадів. Тут іще матір із Сергійком заладили: 

Ти впевнена, що не поспішаєш?

Ти точно впевнена, що цього хочеш?

Він дійсно такий надійний, як ти про нього кажеш?

Ти не шкодуватимеш про свій вибір.

Дівчину ображало таке ставлення з боку найрідніших людей до її вибору. Благо, була Маринка, яка підтримувала подругу схвалюючи її вибір:

Подругою, ти молодець, такого мужика ухопила. Ну то навіть краще, що старший, а толку з цих одноліток? Що вони можуть, гарно розказати і все? А Андрійко твій чоловік статевий, видний, заможний, - розпливалася у посмішці Марина так, ніби розказувала про свого нареченого. - І з поміж усіх своїх моделей та актрис обрав тебе. Ти вже за це йому маєш бути вдячна - підбивала підсумок захоплена Маринка.

Вдячна, за кохання? Маринко, ти що, хіба за кохання дякують? - здивовано округлювала очі Соломія.

Подругою, не будь наївною. Не завжди шлюб - це ознака щирого взаємного кохання. Ні, звісно, він може базуватися лише на любові, але таке в нашому житті буває не дуже часто. Частіше люди одружуються, бо їм це вигідно. От, напиклад, твій принц давно міг одружитися на одній зі своїх подружок, але не зробив цього. Знаєш чому? Тому що жодна із них не стане заради мужика ( навіть красивого та багатого) кидати свою кар'єру, ставити на собі хрест, жертвуючи фігурою народжувати дітей та варити йому смачні борщі. Ні, на це є такі молоденькі, по вуха закохані дурепи, які створили собі ідеального принця і живуть заради нього, плюючи на власні потреби та амбіції.

Ну тебе, Марино, якщо заздриш, то роби це мовчки, бо замість тебе візьму Оксанку дружкою.

Е-е-е, подруго, а це вже ні. Дозволь мені хоч раз побути на дорогій тусовці. Хто зна, можливо вона буде першим і останнім світським заходом такого масштабу в моєму житті. Все, все, беру свої слова назад, не дивися на мене так. Мовчу як риба, ані пари з вуст. Все, т-с-с-с, заспокоювала Маринка Соломію. Хто зна, чи дійсно це були слова заздрощів, чи справді людині збоку неозброєним оком видно більше, аніж закоханим очам та доброму серцю.

Настав довгоочікуваний день весілля.

Наречена не тямилася від щастя. Вона була одягнена в шикарну, дизайнерську сукню та діадему з коштовним камінням. Гостей на весіллі було багато, більшість із них прийшли подивитися на щасливицю, якій вдалося "захомутати" завидного жениха. Деякі з них прямо на весіллі робили ставки: "Скільки проживе пара". Дехто давав рік, хтось - два, а одна жінка передбачила цілих п'ять! Непідходяща тема для розмови на весіллі, але чого очікувати від людей, які люблять тільки гроші і окрім них в їхньому житті нема нічого святого.