В погоні за щастям

Радісна новина

Після неочікуваної зустрічі з Олексієм на дорозі, Соломія знову втратила спокій. Вона ніби привида побачила. Хоча, в певній мірі це й був привид. Холодний голос, нова машина і дружина поряд - це її Олексій та чужий водночас. Так, він ставав чужим, та й поклавши руку на серце, з упевненістю можна сказати, що він ніколи їй повністю і не належав.

У світлі цих подій, Соломія на певний час забула, що була в лікарні. Їй на певний час відбило пам'ять, що вона може бути вагітною, хоча як? Як взагалі таке можливо? Тільки-но жінка почала миритися з думкою, що вже ніколи не відчує щастя материнства - і тут така новина. Радіти чи плакати від неї? Що, як і ця дитина покине тіло матері ще до свого народження? А що, як маля не буде потрібним своєму батькові? Хоча, у малюка буде мама, яка зможе замінити цілий Всесвіт, мама, яка оберігатиме та любитиме свій скарб більше за все на світі.

Вчасно згадавши про запис до лікаря, жінка мерщій почала збиратися. Вона зробила легкий, денний макіяж та вперше за тривалий час вдягла стильний, спортивний костюм поєднавши його з білими сліпами. Соломія згадала, що цей дизайнерський костюм купувала ще два роки тому, але все ніяк не було нагоди в нього вбратися.

Приготувавши собі легкий сніданок дівчина зрозуміла, що не може їсти не тому, що нема настрою через нерви, а тому, що її нудить. До вчорашнього дня Соломія думала, що всьому винен підвищений тиск, але тепер розуміла, що може бути й інша причина, однак боялася про неї думати, щоб не звикати. А потім болісно не відвикати. 

Знайшовши, нарешті, ключі від машини, які виявилося впали за комод у вітальні, Соломія нарешті сіла за кермо "Улюбленої ластівки" від чого отримала велике задоволення.

Заторів на дорозі не було, тому молода жінка вчасно потрапила на прийом по запису до свого лікаря. Спочатку лікар відправив молоду жінку на здачу аналізів, а потім просив зайти до нього позачергово. Так дівчина і вчинила.

Ви вже впоралися з аналізами, Соломіє? - запитав молодий лікар, щойно пацієнтка переступила його поріг.

Так, - усміхнулася у відповідь жінка, - Ваші професіонали обкололи мене де тільки можна, аби зробити найточніші результати.

Так, адже в нас найкраща клініка в місті, - усміхнувся лікар у відповідь. - Отже, що Вас до мене привело? Конкретні скарги чи просто захотіли перевіритися?

Швидше за все і те, і інше. Розумієте, лікарю, після того як я втратила дитину на великому терміні, фахівці довго боролися за моє життя і дали стовідсоткову гарантію, що я більше не зможу мати дітей. Але в мене лікарка з "Лікарні швидкої допомоги" намагалася вселити надію, що я вагітна. Тестів я не робила, навіть у думках не було. А щоб спростувати цю інформацію - прийшла у найкращу клініку міста. Ось історія мого відвідування, - посміхнулася Соломія.

Це Ви правильно зробили, що прийшли до нас. Ходімо я Вас огляну, а потім сходимо на УЗД та дочекаємося аналізів, які будуть готові, максимум, за годину.

Огляд пройшов швидко та, можна сказати, приємно. Звичайно, як мають оглядати пацієнток у приватних клініках за такі шалені гроші? Після огляду лікар провів молоду жінку до кабінету ультра звукової діагностики. Біля входу в кабінет Соломія лоб у лоб зіткнулася з...Олексієм, який саме виходив із дружиною від лікаря-узиста. Чоловік впізнав дівчину і це було видно по його розгубленості, але він гарно вдав, що перед ним абсолютно чужа людина і навіть не привітався. Взявши дружину за руку вони швидко вийшли з коридора та розчинилися поміж ряду дверей. Жінка, яка ще вчора здавалася спокійнішою, знову почала переживати боліснісні спогади та почуття, які відчайдушно в собі намагалася придушити.

"Знову не впізнав? Знову чужа? Як він може? Як я могла так в ньому помилитися?"

Жіночі думки обірвав лікар, який запросив її до кабінету. Не знаючи, чого більше боятися: дізнатися про вагітність чи прийняти той факт, що і на цей раз її "розвели" молода жінка рушила до кабінету.

Лікар УЗД ретельно вдивлявся в екран монітора, говорив якимись термінами, які медсестра старанно записувала на папері.

Вагітність, 12-13 тижнів, - впевнено сказав лікар.

Якраз у цей момент в кабінет увірвався Олексій, який забув обмінну картку дружини та став свідком того, що відбувалося. Його розгублені очі зустрілися з очами Соломії і він усе зрозумів. Чоловік знав, що на момент настання вагітності вони були разом, так само, як і розумів те, що минулого не змінити.

Почувши таку новину Соломія розплакалася. Результати аналізів ще раз підтвердили її вагітність, та повідомили про те, що дитина розвивається добре. Соломія розуміла і те, що колишнього ритму життя дотримуватися уже не буде, і їй треба шукати надійну людину собі в поміч. Купа питань та думок вертілися в її голові. Але одним із найважливіших було: "Це точно не сон? Я скоро стану мамою? У мене буде дитина?"

Радість жінки перепліталася зі смутком. Її хвилювало те, що її дитина не матиме повноцінної сім'ї і почуватиметься не такою, як усі. Точно так, колись почувалась Соломія до того моменту, поки її мама не вийшла заміж і чужий чоловік не замінив дівчині рідноггьбатька, якого вона  жодного разу і не бачила. Мабуть, з батькової зради і почалися нещастя в родині Соломії і Тамари Сергіївни.

Соломію не полишала думка про те,що Олексій дізнався про вагітність разом із нею. Соломія, звичайно ж, сподівалася, що він напише, або подзвонить, навіть прокручувала у голові кілька разів їхню потенційну розмову, але жодного дзвінка а ні в той день, а ні в наступний тиждень жінка так і не отримала. Сподівання виявилися марними і жінка зрозуміла, що його вибір остаточний. Він обирає свою дружину та дітей, одна з яких ще ненароджена, але її вже татко любить, на відміну від малюка, який з кожним днем ставав сильнішим та розумнішим під Соломіїним серцем …

Любов та образа на Олексія перепліталися в жіночому серці, немов, настирний бур'ян,  заплітаючи його та міцно штирхаючи великими шипами в самісіньке серце. 

Так минуло два тижні після їхньої останньої, випадкової зустрічі під час якої, Олексій дізнався про вагітність жінки. І за цей час жодного разу не зателефонував, не написав, не поцікавився її життям. А може йому було абсолютно байдуже до її життя та життя його майбутньої дитини? Хай там як, а жінка стомилася думати, чекати, переживати за Олексія і в один момент видалила його номер телефону зі свого списку контактів. З кожним днем вона все більше переконувалася, що на коханого не може розраховувати та сподіватися. Його кохання, як виявилося, було тільки на словах, на ділі ж він був звичайним бабієм та боягузом, який раптом почав прикриватися сім'єю та вагітною дружиною, яка судячи з його розповідей, завагітніла від вітру.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше