Щастя

У світлі останніх подій Соломія довго не могла збагнути, чому її так ображала поведінка Максима. Він же її підтримував, як морально, так і фізично. Жертвував своїми справами та планами заради її ж безпеки, ловив злочинців, за що часто страждав і сам. Як би їй не було сумно визнавати, але саме Максим убезпечив Соломію від втрати ще ненародженого малюка. Невже їй жилося б краще, знаючи, що вона провела в останню путь колишнього свекра, але віддала за це життя ще ненародженого маляти? Чим більше молода жінка думала про це, тим більш соромно їй було за свої слова та вчинки. Лише тепер дівчина розуміла, як виглядає підтримка та небайдужість. Адже ніхто крім Сергія та Максима не давав можливості молодій жінці відчувати себе потрібною та захищеною.

Соломії було соромно за свої слова та образи, які несправедливо були розсипані в бік Макса, хоча він на жодну з них не заслуговував.

Час невпинно летів і молода мама вирішила не засиджуватись вдома. Соломія знайшла чудову няню і почала по-троху займатися кондитерською. Світлана їй допомогла, але не дуже, оскільки самій було от-не-от народжувати, тому молода мама звалила на свої тендітні плечі всі фінансові, юридичні та організаторські справи.

Кондитерська-кафе почала оживати на очах. Живий дизайн, професійний колектив та запах свіжої випічки і щойно звареної кави, зробили свою справу - після відкриття кількість клієнтів була дуже великою і з кожним днем стрімко зростала. Господиня закладу навіть почала задумуватися над тим, щоб зробити літню терасу для прийому більшої кількості гостей.

Справа пішла краще, ніж цього очікувала Соломія. Багато клієнтів стали постійними та кожного разу приводили друзів, родичів та знайомих. А ще кондитерська Соломії славилася тим, що тут можна було святкувати будь-які дитячі свята з безкоштовним аніматором та фотозоною, яких заклад надавав клієнтам безкоштовно. За досить короткий термін справа не тільки оживала, а ще й приносила гарний прибуток власниці, яка викупила у Світлани її частку і стала самостійно керувати власною, улюбленою справою.

Не забула Соломія і про спадок, який їй залишив Петро Степанович. Жінка довго не знала, як вчинити з тією пристойною сумою, але зваживши нарешті всі "за" та "проти" вона вирішила купити будинок, що згодом і зробила. Вже за місяць Соломія з'їхала зі зйомної квартири у просторий таунхаус з басейном та підстриженими газонами. Решту грошей дівчина направила на благодійність: вона допомагала хворим діткам, знедоленим матерям та дитячим будинкам. А згодом, створила благодійну організацію з допомоги людям, які опинилися в складних, життєвих обставинах. 

Так, об'їжджаючи дитячі будинки з благодійною допомогою перед святом Спаса, Соломія в одному з дитинців побачила маленьку дівчинку трьох років, яка довірливо заглядала дівчині прямо в очі. Після тієї поїздки Соломія два тижні бачила перед собою ті маленькі, сповнені довіри оченята і мріяла ще, хоча б, раз побачити їх в реальному житті. Зваживши всі "за" та "проти" молода мама почала збирати документи на удочеріння маленької Лізи.

Так непомітно летів час. Соломія стала успішною власницею кафе-кондитерської та всерйоз задумувалася про відкриття ще одного закладу. Маленький Сашко ріс та радував щасливу матусю, а поки документи на вдочеріння Лізи проходили десяте коло перевірки та обробки, мама з синочком кожні вихідні їздили в гості до маленької Лізи.

У Сергія народилася третя донечка, а щасливий тато отримав довгоочікуване підвищення та запрошував Максима до себе на роботу. Лише при розмові з товаришем, Сергій дізнався, що Макс полетів ще півроку тому до Канади. Там чоловік знайшов справу собі по душі та вже не планував повертатися на Батьківщину. Тим більше, Макс почав облаштовувати своє особисте життя зустрівши гарну та порядну дівчину, яка не вимагала від чоловіка ніяких жертв, даруючи йому свою прихильність, любов і турботу.

Дізнавшись про це, Соломія чітко зрозуміла, що вона втратила найкращого чоловіка, якого їй доводилося зустріти в житті. Але разом з тим, вона щиро бажала йому щастя.

Так, в погоні за примарним щастям, можна втратити те найцінніше, яке знаходиться поряд і нічого не вимагає натомість. Шкода, що розуміння приходить значно пізніше і змінити ситуацію вже неможливо.

Соломія оформивши опіку на Лізу, забрала дівчинку додому і Новий рік молода мама зустрічала в новому будинку разом із маленьким Сашком та Лізою. Найрідніші та наймиліші разом з нею, бізнес процвітає. Чим не омріяне щастя? Хто зна, можливо, колись Соломія знову дозволить собі полюбити, а зараз...вона просто щаслива.