Валентинівські пригоди

Епілог

Грек усміхається і керує авто подалі з цього району. Більше ніколи він сюди не повернеться, не за які гроші.

Скоса дивиться на Сару та вкотре усміхається. Вона така мила, а цей костюм підкреслює витончену фігуру та білосніжну шкіру. Він вже і забув, яка чарівна та впевнена у собі ця жінка.

В кількох кварталах від їхнього будинку закінчується пальне та машина зупиняється на узбіччі. Майже десята вечора і по вулиці проходяться закохані парочки. Хто тримається за руки та повертається додому, а хто тільки в очікуванні подій, котрі принесе день закоханих. І хоч він добігає кінця, але попереду вся ніч святкувань та купи емоцій.

— Що нам робити? — запитує дівчина, адже не дуже то й хочеться йти містом в такому вбранні.

— Продовжимо наш шалений вечір? — підморгує чоловік та впевнено виходить з машини не звертаючи уваги на ошелешені погляди перехожих. Обходить авто, відчиняє дверцята та протягує руку Сарі, пропонуючи їй повторити його дії.

— Та що мені втрачати після всіх цих пригод, — усміхається вона,  вкладаючи свою долоню в його.

Опиняється поруч з чоловіком, бере його під руку та на височенних шпильках впевнено крокує вулицею. Дивно, як вона не поламала ноги, бігаючи на них.

— Зі святом, — Сара усміхається парочці закоханих, які з усмішкою оглядають їх. — Ми ваші Валентинки.

— Валентинки несуть кохання, — погоджується з її словами Грек.

— Нехай всі думають, що ми аніматори, — шепоче Сара. — Добре, що сьогодні свято і нас не заберуть у божевільню.

Грек тільки усміхається у відповідь та міцніше притискає її за талію до себе. Як же він помилявся в своїй дружині. Вона дуже розумна, чуттєва та турботлива.

— Тепер ми для всіх Валентинки, — продовжує радіти Сара.

Він зупиняється, повертає жінку до себе та торкається її чола своїм. Хоче, щоб їх подих об’єднався, як колись.

— Будь моєю Валентинкою, — шепоче їй та ніжно масажує мочку вушка. Пам’ятає, як їй це подобається.

— Але ж...

— Хіба нам погано разом? Байдуже на папери, що в адвоката. Відкладемо наше розлучення на потім, — усміхається він.

— Що? — різко виривається Сара та хоче дати йому ляпаса. Вона вже розвісила вуха в очікуванні, що той проситиме примирення, а він просто кепкує з неї.

— Я мав на увазі, на все життя, — перехоплює її руку, закладає за спину та припадає до соковитих губ, за котрими весь час сумував.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше