І вам стане солодко

Про сон

 Так ти ще не в ліжку, бо читаєш чергову мою оповідку. А я напишу тобі про сон, ні не про те що мені наснилось, снитеметься або сниться, а про те як дивно я маю звичку засинати. Засинати на лекціях, спати в автобусі, куняти до обіду. Я люблю спати, але й прогулюватись цілу ніч теж. Ахах міс парадокс. Є така звичка засинати дорогою до Львова, або ж додому, бо що робити ці три години. І так почнімо. Інколи я сплю стоячи (кумедно), але все ж переважно сиджу. А то повірте, страшно спати серед незнайомців, особливо якщо так як я говорите уві сні. От кожного разу як я отак засинаю, то прокидаюсь на плечі у когось і це переважно чоловіки. Інколи я прокидаюсь і ця людина теж спить, радію, що вдалось уникнути незручності. Але як же ж то незручно, коли відкриваєш очі, а на тебе дивляться з усміхом або осудом. От сьогодні знову повторилось це засинання, але спали вже на моєму плечі. Приємної тобі ночі і хороших знайомств. Спи тільки у себе в ліжку)) 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше