Вартовий

КАЗКА БИЛЬ, ТА В НІЙ НАТЯК, КОЖНІЙ НАВОЛОЧІ ВРОК

Літо закінчувалося. На терасі старовинного будинку Гущина сиділо двоє молодих людей.

Василь, а це був він, щось тихенько розповідав Ксюші дивлячись на її красиве сміливе обличчя.

— Ой я вже не можу, скоро живіт від сміху заболить, припини мене смішити.

Василь посміхнувся і потягнувся до келиха з вином, що стояв на плетеному з лози столику. Не гучний вигук Ксюші, змусив його передумати і подивитися на тих, що увійшов через хвіртку.

- Приїхали.

Схопившись із крісла, побіг за дівчиною зустрічати прибулих.

- Задушиш, Кінг-Конг, - поплескуючи Василя по плечах скривився Ілля.

Ксюша розмовляючи з Марією мимохідь поцілувала в щоку Іллю. Друзі піднялися східцями розташувалися в кріслах на терасі.

Новин виявилося море. Ілля з Марією поділилися та похвалилися відпочинком на Балі. Обдарували друзів подарунками та дрібними сувенірами, привезені з відпустки. Василь розповідав новини за час відсутності Гущина на службі.

— Ти знаєш Ілля, після того, як ви поїхали, у мене роботи одразу поменшало. За час вашої відпустки проривів на ділянці майже не було. До речі до твоїх слів таки прислухалися і з Центру надіслали три позашляховики для робочих потреб.

— І чим нас порадував Костянтин Миколайович? - Запитав Ілля.

- Вранглер Рубікон, п'ятидверний, дизель, усі моделі нові, чорного кольору, без пробігу. Я собі вже вибрав і обкатався, скажу чесно, отримав величезне задоволення. Якраз для нашої служби навіть верх з дверима зняти за бажанням можна.

Та ось ще, тобі подарунок від Кощія.

Василь виклав перед Гущиним золотий Desert Eagle Березина і побачивши вираз обличчя друга спробував вибачитися.

Ілля махнув рукою на незграбні спроби друга та підхопив зі столу пістолет.

Тут же на нього наринули спогади того злощасного дня, коли він так по дурниці підставився під кулі.

 

Ілля пізно помітив підняту на нього зброю та не встиг піти з лінії вогню. Відчув як його вдарило чимось важким у груди та біль. Від шоку наступних попадань він не відчув. Інші події були як у тумані. Пізніше друзі доповнили та підтвердили побачене через біль. До Гущин кинулися на допомогу Яга з Баюном. Однак на їхні погляди він зрозумів йому залишилося недовго, і тільки за допомогою міцного здоров'я та посиленої регенерації засічника він ще тримається у цьому світі. Крізь пелену болю він побачив, як відвели Березіна і вестибюль музею залишили всі бійці спецназу Центру. Над Іллею нахилився Костянтин Миколайович, зрозумівши що допомогти тут нічим не може, сказав звертаючись до Ярослави Федорівни та Олексія Івановича.

— Зробіть усе можливе, він потрібний живим, — повернувшись, вийшов із музею.

- Швидку? — з надією запитала Баюна Яга.

— Швидка тут не допоможе, будь з ним, — приймаючи рішення промовив Олексій Іванович, вихоплюючи Гущина з піхов «Крило Орла».

У цей момент хлопець знепритомнів. Опритомнів через час і перше що побачив, стоячу біля себе на колінах Марію. Вона тримала в руках артефакт Хвіст і сльози з її очей градом котилися на кришталеву кулю. Останнє, що Гущин розгледів, падаючи знову в порожнечу, як Баюн сердито виривав з рук Марії артефакт. Кричачи їй: — Марія припини, годі вже.

Решту розповіли його друзі, коли він прийшов до тями.

Вихопивши ніж у Іллі, Баюн відкрив портал у Лукомор'ї та майже відразу ж повернувся звідди з Василем та Марією. Він швидко пояснив їм, що сталося, і також повідомив про природу артефакту знайденого засічниками. Часу на роздуми не було, прихопивши Хвіст, вони кинулися у свій світ. Марія нізащо не хотіла віддавати артефакт до інших рук, застосовуючи всі способи, про які говорили друзі. Терли кулю, намагалися вимовляти з неї різні слова й бажання, крутили його, дули. І всупереч усім діям життя залишало Іллю, регенерація не справлялася з такими ранами. Впавши на коліна Марія заплакала, сльози потрапили на артефакт, і всередині кулі зчинилася буря, переливаючись усіма кольорами веселки. У цей момент думки та слова Марії були зайняті Іллею.

— Живи, — повторювала вона і раптом рани на грудях затяглися і Гущин зітхнув на повні груди.

— Вода, рідина, ось ключ до артефакту, — прошепотіла баба Яга, — так просто.

Розплющивши очі хлопець подивився на присутніх і одразу безсило закрив, мабуть давалася взнаки велика втрата крові. Проте все стало зрозуміло, артефакт врятував Іллю від неминучої смерті. Марія від радості та полегшення заплакала ще більше. Потім у неї вирвалися слова.

— Хочу бути людиною, я хочу бути з тобою завжди. І нехай ця сволота перетвориться на щура...

Може, вона ще хотіла щось сказати, але Баюн сердито вихопив з рук артефакт, кричачи: -  Марія, зупинись, вистачить.

Невідомо, щоб ще наробила дівчина, перебуваючи в такому стані. Тому забрав сферу, Олексій Іванович поспішив забрати її з музею. Артефакт «Хвіст», як і щур Ємеля, потрапили у володіння Змія Горинича — секретний відділ спецхрану, звідки шляху назад небезпечним артефактам і злочинцям не існувало. Зате світло побачила інша істота, маленький молодий хухлик.

 

Ілля покрутив смертоносну зброю в руках, акуратно поклав на стіл, усмішка з'явилася на його губах.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше