Глава 10.

Японія нас зустріла прохолодним дощем і сильним вітром. Ми достатньо швидко зорієнтувалися, знайшли наш готель, поселилися і розійшлися по кімнатам, щоб відпочити.

Насправді я не втомилася, весь час в літаку спала і медитувала, сил хоч відбавляй, проте усамітнитися дуже навіть хотілось. 

Люблю я азіатську культуру, все тут трохи по-іншому, особливо, мабуть, моя мама приклала до цього руку, вона, викладач китайської мови, від малечку розповідала цікаві історії про Піднебесну. Японія, звичайно, не Китай, та менталітет багато в чому подібний.

Я розглядала прекрасний Токіо в вікно готельного номеру, задумана і умиротворена.

Завтра планується максимально насичений день, як і весь тиждень, потрібно набратися сил і витримки, та з гордістю витримати все.

З такими думками заснула.

Сьогодні, як завжди, снився мені Тимофій, але вже, слава Богу, вдягнений. Ми вечеряли в шикарному ресторані, кругом нікого, інтимно приглушене світло, лише свічки містично відблискують і наші очі.

- Кіро, коли ти вже зрозумієш, що ми пара, створена на небесах?

- А ти вже зрозумів? 

- Я йду до цього. Прямуй мені на зустріч. 

І я прокинулася. 

Щось новеньке, але не менш хвилююче.

Тимофій Андрійович вже третю годину намагається прогнути партнера по відсотках за продажі, я супроводжую його великою кількістю миттєвих аналізів. 

- Кіро, а покажи…- не встиг Тім договорити, як я вивела на екран динаміку продажів по цьому бренду за останній рік в Кореї, щоб показати порівняльний прогноз.

- Дякую, - вдячно посміхнувся очима бос.

І знову пів години бурного обговорення.

- Кіро, - ще один мовчазний запит від боса.

- Хвилинку, - тихо і зосереджено відповіла і за мить знову вивела потрібні тренди аналізу.

- Ви так спілкуєтесь, мені здається, що у вас є телепатичний зв’язок, - зауважив наш опонент. Він же Харуко Якімодо – власник мережі найбільший супермаркетів в Японії.

- Що Ви, просто добре спрацьовані, - не змогла промовчати, хоча самій іноді аж страшно стає від того, як ми розуміємо один одного. Щось в цьому є містичне.

- Повернемося до обговорень, - Тім дуже зосереджений на контракті і відволікатися не дає нікому. Ну ок, задля цього ж і приїхали.

Ще через дві години домовилися по показниках прибутку, можна сказати, контакт заключили.

- Концептуально ми вже партнери, тепер лишилося пропрацювати детально кожен пункт контракту і можна підписувати, - в голос виказав мою думку Тимофій. 

- Згоден, радий з Вами попрацювати, Тимофію, - чоловіки потиснули руки, хоча в східній культурі це не практикується та бізнесмени дотримуються європейського стилю при співпраці з західними партнерами.

- Взаємно, - бос виглядав задоволеним, чому я не дивувалась, це хороший проект, ми зайдемо на новий ринок при дуже вигідних умовах.

- Пропоную сьогодні ввечері відсвяткувати, - пан Якімодо поглянув чомусь прямо на мене.

Насправді, гарний і цікавий чоловік. Але нічого в моїй душі не відкликалося. Не моя людина.

- З радістю, - Тимофій зловив погляд Якімодо, і спеціально чи мимоволі закрив мене собою. 

- Я запрошу свою сестру, якщо ви не проти, - додав бізнесмен.

- Звичайно, - бос одна лагідність і чемність.

Домовилися повечеряти в китайському ресторані через годину.

Я вдягла чорну закриту сукню, стримано і елегантно. Волосся спадало чорним дощем по моїх плечах, виблискуючи на світлі, смокі айс, непомітна помада і туфлі-лодочки. 

Готова, можна йти. 

- Кіро, ти виглядаєш надзвичайно спокусливо, - чомусь незадоволено прокоментував Тимофій, розглядаючи мене з усіх сторін, він  і сам виглядав як містер Елегантність.

- Дякую, - чемно відповіла, хоча і не зрозуміла його невдоволення.

- Ну що, ходімо. Азіати обожнюють разом вечеряти, потім випивати, ну і потім навіть може бути караоке чи нічний клуб. – Тім взяв мене за руку і провів в ліфт.

- Тобто нічка буде веселою, - з посмішкою та чортиками в очах відповіла.

- Не те слово. Тільки Кіро, тримайся мене!

- Обов’язково! – ні, сьогодні хочеться хоча б трохи розслабитися і випустити себе з оков терпіння та витримки.

Тримайся, Токіо! 
 

Харуко нас чекав біля входу в ресторан в супроводі шикарної дівчини змішаної національності, трохи азіатської, але з явним європейським типом. Вона виглядала екзотично і незвично, висока, близько 170см (трохи нижча за мене), струнка білявка з розкосими очима чорного глибокого кольору. 

- Привіт, це Сайя, моя менша сестричка, вона ж директор по маркетингу в моїй компанії, - представив красуню Харуко.

Хижий погляд, направлений на Тимофія, для мене став неприємністю.

- Я – Тім, а це – Кіра, моя помічниця, - бос трохи обняв мене, знову здивувавши своєю поведінкою.