Від ненависті до кохання один крок

Глава 4

Прокинулась я знову рано й зрозуміла, що Кріс ще спить. Я тихенько, мов мишка повернулась в його сторону, спершись на руку яку зігнула в лікті, почала розглядати як він спить. Волосся ще більш скуйовджене, руки та ноги розкинуті по ліжку, начебто він спить тут один, а мене й нема. Жах. Відразу видно, що спить вдома він один, а це неабияк тішить. Тiшить? Адооо! 
– Ти довго будеш витріщатись? Вчора ввечері «куштувала» мене своїми поглядами і зараз теж не відстаєш, – сказав сонним голосом навіть не відкривши очі. 
– Ти такий милий, коли просто мовчиш, – сказала я та почала підніматись з ліжка.
– Я завжди милий, – потерши очі, хлопець почав вставати з ліжка. 
– Я навіть не сумнівалась, що ти це скажеш, – відповіла я, дістававши косметику із своєї косметички, а він лише посміхнувся своєю бiлоснiжною посмiшкою й пішов до душу.
Я ж привівши себе в порядок, пішла до гардеробної. Вирішила теж не виділятись сьогодні, тому одягнула бежеву водолазку, чорні високі джинси, білі кросівки та того ж самого кольору пальто. На обличчі намалювала брови та нанесла блиск на губи. 
– Кріс ти ще довго? Ми запізнюємся, а Мію ще в школу треба відвезти, – викрикнула з першого поверху я. 
– Та йду, – на хлопцю був ніжно-голубий світшот, а під ним виднілась біла футболка. Чорні спортивні штани, джинсiвка в руках та білі кросiвки робили його таким простим, але водночас таким сексуальним. Він забрав назад своє неслухняне волосся, яке падало йому на обличчя та уважно подивився в мої очі, нахиливши голову на бік. Я лиш змогла прикусити губу і відвести погляд від його таких ніжних очей.
Крiстiан. Яка ж вона мила, коли витріщається на мене і закушує свою губку. Я так хочу відчути її на смак, хочу насолоджуватись нею вдень та вночі, хочу щоб вона викрикувала моє ім'я в пориві пристрасті, я просто її хочу. Але я не той хто їй потрібен, вона маленька тендітна дівчинка, хоча й гостра на язичок, але це не змiнюєситуацiю.
– Емм, ми йдемо? 
– Так, звісно. 
– Мія ти де? – крикнула я. 
– Я біля машини, ви ще довго!? Я запізнююсь на 10 хвилин через вас, – невдоволено крикнула сестра.
– Та йдемо, – сказав Кріс. 
Кiнець тижня. Тиждень пролетів дуже швидко. За цей час нічого не змінилось, я так само ненавиджу Кріса. Йому постійно щось не подобається, але він не на ту напав, я відповідаю на його злі жарти та зверхність. Потрібно спустити його з небес, забув де знаходиться. Батьки часто пропадають на роботі, за цей тиждень ми бачились всього 2 рази. Сьогодні вечірка, ще на початку тижня я сумнівалась на рахунок того чи піду, а зараз я просто потребую розслабитись. 
Прокинулась я з однією думкою: «Сьогодні я відірвусь на повну» і мимовільна посмішка засяяла на моєму обличчі. Я відразу піднялась з ліжка, накинула халатик та спустилась до низу. 
– Доброго ранку всім! Мамусю, татусю як же я скучила за вами! – радісно підбігла та поцілувала батьків. 
– І ми за тобою донечко, – сказав татусь і поцілував мене в щічку. 
– Круто! Батьків обійняла та поцілувала, а до мене навіть не підійшла. Дав Бог сестричку! – обурився Нік. 
– Охх вибач мій любий братику, за тобою я найбільше скучила, – всі засміялась, а я поцілувала його в щічку.
– Це вже краще, – широко усміхнувся брат. За цей тиждень багато чого сталось батькiв, тому ми сиділи годину за розмовами. Кріс залишається ще на тиждень, а батьки й не проти. Вони щей сказали Мії придивитись до такого красивого хлопця. Взагалі збожеволіли, Мія і Кріс це різні люди. Не те щоб я ревную, просто хочу зберегти її від його. Він їй не пара! Батьки відпустили мене на вечірку, але з умовою, що туди я піду з Ніком та Крісом. Ніде не дають спокою ці два охоронці. 
Вечiр. Зателефонував телефон і я відразу зрозуміла, що це Мері. 
– Ало, Аделіно сонечко ми будемо в тебе за десять хвилин. 
– Стоп, ще 2 години до вечірки, – здивувалась. 
– Нічого страшного, ми давно не спілкуватись. Потрібно це виправляти. 
– Я зрозуміла, чекаю сонце! – з усмішкою скинула виклик. 
Поки їх не було, Анна Сергіївна (наша покоївка) принесла нам шампанського та фруктів. Сходивши в душ я обрала свій наряд. Це була ніжно-рожева облягаюча сукня Barbie до колін, чорні височенні підбори, чорне пальто та сумка від CHANEL. Поки я була в одному халатику, їла морозиво та лежала на ліжку, чекавши подруг. Почула як відкриваються двері і відразу підняла голову. Як думаєте хто може заходити в мою кімнату без стуку? Звичайно Кріс. Мало того, що він зайшов без стуку так він, щей безцеремонно вмостився в мій ліжок.
– Кімнати не сплутав?
– Та начебто ні, – оглянув всю кімнату та забрав моє морозиво. – Тільки от, що ти робиш в моїй кімнаті мене дивує більше, – сказав хлопець й почав їсти моє морозиво. 
– Емм... Давай так я закриваю очі, а ти за цей час береш свої прекрасні ніжки у свої ще прекрасніші ручки і зникаєш звідси із швидкістю світла.
– В мене є краща ідея, – Кріс поставив морозиво на підлогу та одним різким рухом опинився наді мною. Він дивився в мої очі, а я відчувала приємне поколювання внизу живота. Я хотіла відчути його губи на собі і від цих думок мені ставало ніяково. Хлопець провів рукою по моєму лиці і від цього я здригнулась, начебто підліток якого ніколи не торкалися. Він нахилився ближче і я відчула його аромат, який хотілося б вдихати кожного дня. Складно сказати щось чи поворухнутись, тіло зрадницькi не пiддавалось менi. Обережно провів пальцями по моїх губах, а потім спустився до шиї. Я почала швидко дихати, а моє серце взагалі виривалось на волю. Я хотіла його і це був факт, але мені так страшно. 
– Я ж казав, що коли торкнуся до тебе твої трусики будуть мокрі, – зухвало сказав Кріс. От придурок!  Я чесно неочікувала такого повороту. 
– Ідіот, вийди з моєї кімнати! – обурено відпихнула його і він встав.
– А я мож... 
– Не можеш, ще одне слово і ти взагалі нічого не зможеш в цьому житті, – перебила та почала випихати його з кімнати. – Давай, давай йди, –випихнувши, його з кімнати я просто безсило сіла на край ліжка. Плакати не хотіла, але сльози самі почали литись з моїх очей. Справді я незнаю, що зі мною не так, я не хочу плакати, але воно саме... 
Образливо, що йому просто потрібно було довести, що він самий кращий і від його всі дівчата втрачають свідомість. Адо зберись, потрібно бути сильною і не показувати свою слабкість!
– Адоо! – подруги налетіли на мене.
– Привіт малеча, я так рада вас бачити! 
Ми лягли на ліжко. Анжела відкрила пляшку шампанського і ми почали обговорювати все на світі. Я звикла все розповідати подругам, тому розповіла історію про Кріса.
– О Боже, це ж сам Крістіан Адамс! Він навчається з тобою в університеті, живе в твоєму будинку і вже спав поруч з тобою. Він явно в тебе закохався, зуб даю! – усміхаючись на всі 32 сказала Аліса. 
– Ми спали на відстані.
– Це не міняє ситуації подруго! – вставила Мері. 
Ми ще довго обговорювали цю ситуацію, а потім я пішла робити красу на своєму обличчі. Підфарбувала брови та вії, на очі нанесла ніжні тіні та зробила довгі грубі стрілки, які робили мій погляд виразнішим. Губи покрила темно-рожевою помадою та додала блиску. Волося на кінчиках накрутила та одягнула одяг, який підготувала. Вийшло навіть дуже не погано і я вперше відчувала себе комфортно. 
– Вауу, та ти просто королева! – сказали дівчата. 
– Не перебільшуйте, просто хочу гарно виглядати. 
– Ну або декого звести з розуму, – сказала тихенько Аліса до дівчат. 
– Я все чую!
– Та годі вам ми всі дуже красиві сьогодні, тому гайда підкоряти серця хлопців. 
Дівчата вийшли з кімнати і я почула, як хлопці оцінюють їхню зовнішність. Взявши сумочку я теж спустилась на низ. 
– Адо ти в мене найкрасивіша! І ця сукня дуже спокусливо виглядає на тобі, – Нік подав руку і я спустилась по останніх східцях.
– Ми з Анжелою, Марком та Мері їдемо на таксі, – сказав брат. 
– Ми теж, – сказав Сашко, маючи на увазі, те що він з Алісою. 
– Тоді ми з Адою, – сказав Кріс і я побачила його хижу посмішку. 
– Гайда по машинах, – сказала Анжела і вони вийшли. 
Кріс подав мені руку, я подивилась на неї, проігнорувала та з гордо піднятою головою вийшла з будинку. 
– Дивись під ноги, а не в небо красуне, тому що я потім твої зуби збирати не буду! – сказав хлопець вийшовши за мною.
– Не переймайся, такою важкою роботою займуться більш адекватні люди, котику! – в один момент мої прекрасні ніжки мене підводять і я падаю, закричавши я закрила очі і думала, що моє тіло зараз відчує на міцність дорогу. Але Крісові руки не дали цьому статись і я опинилась в повітрі. Він відразу поставив мене на ноги. Забравши війку з мого обличчя він досить серйозно подивився в мої очі. 
– Ти сьогодні дуже гарна та приваблива, – сказав хлопець та недавши договорити поцілував мене в губи. Так ніжно і водночас пристрасно, ногі просто не хотіли стояти, а розум думати. Але все-таки я відсторонилась і не в змозі щось сказати, пішла до машини.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше