5

Ліона задумливо дивилася на непроглядні сутінки крізь прочинене вікно і намагалася розібратися з тим, що творилося на душі.

Як так вийшло, що вона забула свій світ, своїх рідних? Це зробив Густав, щоб дати їй можливість подорослішати? Або, може бути, це вплив чужого її природі світу? А Айлія?

Ліона зітхнула і подивилася на сплячу в її ліжку дівчинку.

Для цього маляти вся ця ситуація ще більший стрес. Вона весь день хвостиком ходила за нею, боячись залишитися на самоті хоч на мить.

З якою неприємності витягнув її Густав? Чому він не закрив її спогади, так як зробив це з нею? Або дівчинка настільки сильна, що не дозволила це зробити?

Схоже на те.

Ліона знову подивилася на сплячу дівчинку, яку ледве вдалося заколисати. Після всіх умовлянь і казок Айлія погодилася заснути тільки разом з нею і в її ліжку.

Яким же було її потрясіння?

- Не спиться? - почула вона тихий голос Аннет.

- Щось не спиться, - Ліона тихенько зітхнула, так і не обернувшись до неї.  - Якби я тоді була наполегливіше, то змогла б переконати її. Вона б сказала батькові...

- Все сталося не з твоєї вини, Ліона.

- Я ж бачила біду і не змогла їй запобігти.

- Ліона... - Аннет підійшла і обережно обняла її за плечі. - Не вини себе.  Твої батьки захищали тебе, як найдорожче і найцінніше, що є в їхньому житті.  Просто вони встигли захистити тільки тебе.

- Думаєте?

- Впевнена. - Аннет посміхнулася. - Все буде добре. Ми з усім справимося.  Хочеш, я можу тут посидіти, поки ти заснеш.

- Так, якщо вам не складно.

Аннет посміхнулася і підвела її до ліжка змушуючи лягти. Ліона слухняно дозволила укрити себе ковдрою і закрила очі.

- Спи, я буду тут. - Аннет опустилася в крісло і поправила край її ковдри.

Ліона щось сонно прошепотіла, коли Айлія повернулася до неї у вісні.

- Я не залишу вас, дівчатка. - Аннет погладила побіліле волосся Ліони.

І коли встигло?

Такий сріблявий дивовижний відтінок, як і у дівчинки. Не інакше, як магія. Мабуть їх родинний зв'язок встановився остаточно, об'єднавши їх шлях.

Втім, це вже не мало значення - Аннет прийняла для себе рішення і не збиралася від нього відступати. Відтепер вона збиралася йти тільки за ними.