Історія самогубства

Вона була єдиною дитиною в королівській родині, яка правила в деякому невеличкому королівстві. Її непередаванна краса прославилася Хісторію на все королівство та за його межі. 

Хісторія виглядає як дуже красива жінка років двадцяти семи, одягнена в розкішну чорно-червону сукню. Вона має білу, як сніг, шкіру, смарагдовий колір очей і довге золотисте волосся, яке в'ється назовні. 

Кожен день незліченна кількість людей стояли біля стін замку, щоб помилуватися нею. Побачивши Хісторію лише раз, люди більше не могли забути про її красу. Щодня вони приходили до замку з подарунками для принцеси. 

Незважаючи на те, що всі її любили, це не приносило Хісторію щастя. Вона ніколи не посміхалася. Принцеса Хісторія хотіла, щоб люди побачили те, що у неї всередині, а не те, що зовні. 

Одного разу до королівства прибула відьма, яка виконала бажання принцеси. Відьма зробила її зовнішню оболонку невидимою, щоб народ зміг побачити її внутрішній світ. 

Однак її внутрішній світ виявився набагато прекраснішим ніж її зовнішність. Внутрішня краса Хісторії обрала форму яскравого білого світла, яке освітлювало все королівство. 

Побачивши це світло, батько принцеси відчув величезну вину за те, що не розумів свою донечку і не помічав її внутрішню красу. Охоплений муками совісті, він скоїв самогубство. Її мати була настільки задоволено тим, що народила на світ таку прекрасну та ідеальну дитину. Тоді вона вирішила, що в цьому світі їй більше нічого робити. І королева також вчинила самогубство. 

Люди ж були настільки вражені чистотою серця принцеси, що в заміну матеріальним подарункам, вони почали приносити їй в дар найцінніше, що у них було. ВЛАСНІ ЖИТТЯ. Якщо ж у людей були речі, які вони цінували більше ніж власні життя, то вони приносили їх (наприклад: музиканти приносили власні руки; поети віддавали свій язик; скульптори приносили в дарунок свої очі; а хтось віддавав принцесі життя власних дітей та онуків). Тіла тих, хто приніс свої життя в дар Хісторії, горами селилися у її замку. 

Принцеса Хісторія була шокована таким результатом. А відьма не могла повернути все як було раніше, тому що чаклунка сама принесла і дар красуні найцінніше, що у неї було - власну голову наповнені безцінними знаннями. І все ж своїми сльозами принцеса змогла оживити відьму на коротку годину. Чаклунка же сказала Хісторії відправитися в мандри, постійно цуратися людей і ніколи довго не затримуватися на одному місці. Інакше серце принцеси знову змусить людей коїти самогубство.

Хісторія почала подорожувати по великих і дрібних, і містах, і селах, але у неї вже не залишилося сил, щоб жити далі зі своїм прокляття. Вона шукала смерть, але смерть не приходила до неї. 

Одного разу вона прийшла до великого, похмурого і пустуючого замку. По вигляду можна сказати, що замок вже не одне століття стоїть без діла. Тож Хісторія вирішила переночувати кілька ночей в ньому. Але в цьому замку був житель. Вона там зустріла легендарного холоднокровного, теплокровного, залізнокровного вампіра по імені Леді Франсін Деспот Зі-Майстер, яка на відміну від людей не втратила розум, побачивши принцесу. 

Зрадівши цьому, Хісторія кинулась до ніг Леді Франсін і просила зняти із неї прокляття. Вона була готова пожертвувати чим завгодно заради цього. 

Вислухавши історію Хісторії, Франсін сказала, що не може розвіяти її прокляття. Тоді Хісторія благала вампіра вбити її. Але Франсін не змогла вбити принцесу і запропонувала їй стати вампіром, щоб заблокувати дію прокляття. Хісторія погодилася, пообіцявши, що буде пити кров тільки для втамування голоду і не стане використовувати силу для творення хаосу. 

Після укусу за шию, Леді Франсін відскочила назад і в її очах було видно, що вона щось знає. І після перетворення на вампіра, Франсін нарекла її ім'ям Моро Дез Хісторія-Оріон ди Маркантес. Але Хісторія почала благати її розповісти все, що вона знає про її прокляття. 

"Більше шестисот років тому в забутому всіма королівстві деспотичний тиран, якого прозвали "Трупний король", який жив у "Трупному замку", керувавземлею і спричинив незліченна кількість смертей. Короля було повалено моїми руками, а ненависть, яку громадяни відчували до "Трупного короля", вилилася у вампіра. Вампір назвався Леді Франсін Зі-Майстер. І вона поселилася у замку Труп. 

Останніми словами короля смерті були прокляття, які всі не сприйняли серйозно. "Через шістсот років мій прямий нащадок зможе власною красою спричинити ще більшу кількість смертей" горлав він."

І після розповіді цієї історії Леді Франсін Зі-Майстер вийшла на сонце і згоріла як сірник. Але від неї залишилося лише одне серце. Тож Хісторія з'їла її серце.