Аруніка

Світ 1.8.48

Аруніка посміхнулась вранішньому сонцю. Сьогоднішній день обіцяє бути прекрасним, адже сьогодні свято врожаю, а отже будуть пісні, танці й розваги.  Цілий рік вона чекала на нього, адже тепер нарешті всі будуть щасливі, хоч на один день. А після всі повернуться набурмосені до роботи й знову лише Аруніка буде підіймати їм настрій. Але сьогодні…

Дорогою дівчина помітила Оріно, яка організовувала свято:

- То, що буде на святі у цьому році?

- Нічого, імператриця Леїко скасувала святкування цьогоріч.

 - Але ж це значить, що можна відійти від канону, і робити, що хочемо увечері!

 - Але хто цим займатиметься? Багато хто радше б відпочив, ніж вигадував і готував свято.

 - Я займуся! – скрикнула Аруніка від радості.

 - Займайся, аби тільки яблука всі зібрала.

Але того вона вже не почула, бо пішла готувати свято. Це мало стати найкращим святом урожаю у Сіані.

***

Увесь день Аруніка готувала свято. Це була її можливість подарувати всім щастя.

***

Ввечері все було готове. Галявина посередині села мінилася барвами. Аруніка з нетерпінням чекала початку.

Селяни повертались з роботи, байдуже проходячи крізь галявину. Жоден не обернувся до Аруніки, не сказав їй ні слова. Дівчина не розуміла, чому?

Оріно йшла останньою. У світлі гірлянд Аруніка бачила  кожну зморшку мітурії*.

- Чому ніхто не лишився на свято? – спитала дівчина.

- Ти не з’явилася сьогодні у саду. Нам довелося працювати замість тебе, – розважливо мовила Оріно.

 - Але ж ті, хто влаштовує свято не працюють.

 - Свято скасували, Аруніко. Ніхто не надавав тобі права прогулювати роботу, – тим же спокійним тоном відповіла мітурія і пішла додому.

Аруніка лишилась сама на освітленій місяцем і гірляндами святковій галявині.

Раптом біля неї з’явилася осяяна тріщина. І перш ніж дівчина встигнула щось усвідомити, вона опинилась всередині. Отже, це нова подорож! Там вона знайде щось, аби розвеселити селян і перепросити перед ними. А потім повернеться. Правда ж?

________________

Мітурія – у світі 1.8.48 вождь селян.