4

На роботу Іван наступного дня звісно ж не вийшов. Гордість не дозволила. А ще замучила образа на жінку яка спершу зачарувала його своїм шармом, потім по банальному використала, а на кінець викинула мов непотрібну річ. Просто підступно розтоптала всі його мрії, надії і сподівання. Такого підлого приниження він ні сприйняти, ні тим паче пробачити Оксані не зміг.

На щастя доля в цей час підставила чоловікові своє плече. Приятель з сусіднього села в черговий раз збирався на заробітки за кордон і гукав його з собою. Іван не вагаючись погодився і вже за кілька днів збирався в далеку дорогу. Напередодні від’їзду все ж зайшов в сільський бар щоб можливо востаннє побачитися і попрощатися з Оксаною.

Чоловік взяв пляшку пива, хоч пити йому зовсім не хотілося. В генделику як і завше було майже порожньо. Лише за сусіднім столиком сидів той самий односельчанин, що й тоді, при його першій зустрічі з власницею шинка. Кілька разів зиркнувши на Івана, чолов’яга захмелілим голосом іронічно промовив:

– Що, знову на заробітки? Кинула тебе твоя Відьма? Та ти не переймайся надто сильно. Ти в неї не перший і не останній такий. Вона полюбляє забавляться з жонатими мужчинами. Кажуть що так мстить заміжнім жінкам за суперницю, яка колись звабила її власного чоловіка. Не знаю чи це правда, але те що вона справжня Відьма так це факт не заперечний.

Напівп’яний односельчанин ще щось говорив про Оксану, та Іван вже не чув цього бубоніння. Кількома ковтками він спорожнив пляшку і пружком вискочив з бару. Надворі було ще доволі прохолодно і вітряно, та чоловік цього не відчував. В його голові панував безлад і сумбур. Іван шаленів від гніву на підлу жінку, проклинав свою долю за всі невдачі, корив себе за легковажність, безвідповідальність і дурну голову. І лише одна чітка думка рятувала його від цього божевілля. Він неодмінно має втекти звідси, щоб там на чужині, постаратися забути про гарячу відьму і її пристрасні чари.