Відьмін дім

Частина 4

Діма прокинувся на лікарняному ліжку. Біля нього сиділи Даня й Андрій.

- Як ти? – Запитав Даня.

- Де я? - Прикривши очі від яскравого світла, запитав Діма.

- Ти в лікарні. -  Андрій відповів.

- Що сталося? - Запитав Діма.

- Ну, коли світло Місяця потрапило на ту тінь, ти знепритомнів. – Відповів Андрій.

Діма встав з ліжка і підійшов до вікна. Він довго стояв і дивився в одну точку.

- Ти теж їх бачив? - запитав Діма.

- Кого її? - Хлопці переглянулися.

- Ну, та стара жінка, яка стояла на кухні. - Відповів Діма.

- Там не було старої жінки, це був просто рушник, тобі здалося. – Засміялися хлопці.

Але Діма їм все одно не повірив. Через годину його виписали й вони переїхали в нову квартиру. Діма пообіцяв собі більше ніколи не згадувати цю історію.

Через годину після того, як Даня й Андрій увійшли в кімнату Діми, вони поговорили з лікарем.

- У нього дуже розхиталась психіка й тому йому не треба розповідати, що там насправді сталося. Сказав хлопцям лікар.

- А що ви пропонуєте йому сказати? - запитав доктора Андрій.

- Скажіть, що цей ему просто здалось що в нього розігралась фантазія. Відповів лікар.

Хлопці придумали цю історію про рушник, щоб не травмувати психіку Діми до кінця. З тих подій минуло вже три роки, але Даня та Андрій все ще не наважилися сказати Дімі правду.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше