Глава 6. 1958. Натан.

  Я відскочила від Натана. На цей раз він не став мене утримувати.

  — Оззі, що ти мелеш? Хто тут до кого загравав? — трохи зніяковіло визвірилася я на нього.

  — Я все бачив! — гнув свою лінію він. Такту — нуль!

  — Ми просто дуріли! У тебе братики або сестрички є? — запитала я його.

  Він кивнув:

  — Дві сестри.

  — Хіба ви ніколи не дуріли разом?

  — Це інше! Він тобі не брат. Він брат твого нареченого. Майже брат чоловіка. Так мені Генрі сказав. Чи як?

  Натан абсолютно спокійно слухав нашу перепалку, не втручаючись. Але зараз він подивився прямо в очі Оззі та сказав:

  — Освальд, друже! Тобі все абсолютно вірно сказали. Зовсім скоро Еббі стане дружиною мого брата Тоні. Я радий, що тобі про це відомо. І я сподіваюся, ти поставишся до цього з повагою і мені не доведеться нічого додатково пояснювати тобі кулаками. Не люблю я це. Кров, оце все... І кісточки на кулаці довго заживають.

  — Я ж ... Звичайно! ... Та я і не збирався! — занервував Оззі.

  — Добре, Оззі! — посміхнувся Натан. — Я радий, що ми порозумілися. Що ж! Ви давайте тут закінчуйте! — звернувся він до нас. — Еббі тобі із задоволенням допоможе! Адже так, сестричко?

  Я посміхнулася своєю найбільш милою посмішкою і мовчки кивнула. Натан зробив крок вперед і тяжелющий тент спочатку невпевнено повис на одному ледь вбитому тимчасовому гвіздочку, але під власною вагою звалився під неприємний тріск тканини, що рветься.

  — От чорт! Зовсім забув! — сказав Натан. Але щось мені підказує, що ні чорта він не забув! — Оззі, Еббі, вибачте! Ви впораєтеся удвох? Хоча ... Думаю, для дівчини це буде занадто складно. Іди-но ти краще до решти дівчат!

  — Сам іди до дівчат! Звичайно, ми впораємося! Так, Оззі?

  Освальд зам'явся на секунду, а Натан відразу сказав:

  — Я в вас вірю, мої талановиті друзі! Піду до дівчат! Освальде! — ткнув він в переляканого хлопця вказівним пальцем, мовляв, не забувай нашу домовленість і швидко пішов.

  Корячилися ми довго і нудно! Мені реально не вистачало ні сил, ні зросту, щоб  пришпандьорити цей проклятий тент назад. Поки нам на допомогу не прийшов Генрі, справа не рухалася!

  — Еббі, ти можеш йти до дівчат на кухню! Ми тут впораємося самі, — сказав мені Генрі.

  І я пішла. Але не на кухню.

  Я сиділа на березі моря, слухала прибій і думала про те, який Натан — засранець, коли він опустився на пісок поруч зі мною.

  — Привіт! Ти чого тут? — запитав він.

  — Хотіла побути сама. Але дивлюся, тут це проблематично.

  — Я не хотів тобі заважати. Просто хочу переконатися, що ти в нормі. Адже я за тебе відповідаю.

  Я різко обернулася до нього:

  — А тобі не здається, що ти занадто захопився? Ця твоя гіперопіка мене вже забембала! Якого біса ти надумав погрожувати цьому нещасному Оззі?

  — Я просто ... — він не договорив. На секунду замислився, потім сказав: — Прошу тебе, не потрібно крутитися біля хлопців. Це змушує мене нервувати. Ти — майже дружина Тоні. Та й твоя мама ...

  — Що, моя мама? Ти що реально думаєш, що я можу тут з кимось із них ... Гаразд мама! Але ти! І взагалі, Тоні ніколи мені подібного не заявляв. Він мене знає і довіряє. І ніколи мене не ображав подібними мерзенними припущеннями!

  — Еббі, крихітко! Я ...

 — Не називай мене так! Я тобі ніяка не крихітка! Твої крихітки чекають тебе на кухні!

  — Знаєш, Еббі! — глянув він на мене жорстким поглядом. — Це ти мене вже замучила своїми мерзенними припущеннями та образами. Я не бабій, не еротоман і тим паче не жереб’єро! — роздратовано говорив він. Натан перевів подих і вже спокійніше додав: — Мені здається, ти ревнуєш.

  — Що?! На хворобу я буду тебе ревнувати?! — мене кинуло в жар.

  — Ось і мені цікаво. Що тобі до того, що я роблю з іншими дівчатами? Чому ти так різко реагуєш, варто якійсь дівчині наблизитися до мене?

  — Що ти ще вигадуєш? Просто ... ти — майже мій родич і ця твоя поведінка ... ці безладні зв'язки ... то одна, то інша ... Одним словом, це ганьбить нашу родину!

  Натан подивився на мене довгим проникливим поглядом і, нарешті, сказав:

  — Гаразд, Еббі, я тебе зрозумів. Постараюся бути більш ... стриманим і розбірливим у зв'язках. Щоб не ганьбити тебе. І взагалі, пропоную заспокоїтися ... нам обом і якщо вже так вийшло, що ми опинилися тут разом — хоча б спробувати добре провести час і не сваритися. Зовсім скоро ти вийдеш заміж, а я поїду далеко і надовго. Навряд чи ми будемо часто бачитися. Мені здається, буде більш розумним зберегти хороші світлі спогади.

  Я кивнула, погоджуючись з ним.

  Ми дуже старалися провести один з одним максимально можливу кількість часу. Ми були ніжні та обережні з почуттями один одного, дбайливо збираючи наші світлі спогади. Постійні думки про швидку розлуку не давали нам скотитися в дріб'язкові чвари, навіть якщо комусь щось не подобалося.