ВІдтІнки Мого Смутку

2018

2018

 

Ти в моїй душі залишив холод,

Коли пішов, двері не закривши.

Та згадую цілунків солод,

Присмак яких на губах залишився.

 

Обіймів теплих так бракує,

І слів, хоч вже я не повірю.

То був обман, бо не існує

Таких почуттів, вже не радію.

 

Розсталий сніг в моїх очах;

Закрию їх, і помрію.

Найбільший в мене страх,

Що щасливою бути не умію.

 

Ти в душі моїй залишив холод,

Який з середини ламав.

А вже не згадую цілунків солод,

Бо час тебе із пам’яті стирав.

19.11.2018

 

 

 

 

 

 

Я плака вночі,

Давно усіма забута.

Прошу тебе не кричи,

Не хочу більше чути.

 

Це слів й образ,

Удари словами.

Змовчи хоч раз,

Хочу тиші між нами.

 

Я плакала вдуші

Й нікому не говорила.

А ти як хоч кричи,

Але далеко за дверима.

 

25.10.2018

 

Ранок, на кухні чайник закипів,

Гаряча кава тіло збадьорить.

Коли мовчали ми світ занімів,

І серце моє вже не так болить.

 

Як вчора увечері і на обід,

Коли сльозьми вмивала обличчя,

Залишився в очах червоний слід.

Який жінкам сильним не личить.

 

Ранок на кухні, недопита кава,

Ключі в замку залишені.

Раніше тобі я пробачала,

Тепер вже не ображена.

 

02.10.2018

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ти плакала на самоті,

Закривши обличчя руками.

Вела свій монолог у темноті,

То думками, то словами.

 

Тебе обіймали холодні стіни,

В яких залишиться ця сповідь.

Ти та хто не любить зміни,

Ти та хто нічого не робить.

 

Ти плакала насамоті,

Темрява кімнату огортала.

Ти розчарувалась у житті,

Й свої руки опускала.

 

18.09.2018

 

Все в житті проходить,

Все в житті минає.

Хтось на місці сидить,

А хтось від усого тікає.

 

Все погане забувається,

Тоне у памяті моїй.

Рани болючі затягуються,

Лиш залишився фантомний біль.

 

Все у житті минає,

Все у житті проходить.

Хтось все забуває,

А хтось по колу ходить.

(25.04.2018)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жінка залишається завжди сама,

Закривши двері за собою.

Без сліз її останні слова

Наповнені ненавистю й любовю.

 

Жінка завжди несе свою ношу,

І не поділиться ні з ким.

Бо жінка усе на світі зможе

Пройти сама у світі цім.

(20.03.2018)

 

Самотні береги

Обіймали дике море.

Разом хотіли бути ми,

Але цього не станеться ніколи.

 

Холодний вітер зігрівав,

Мою давно зівялу душу.

Ти мене напевне кохав,

Та все одно залишив.

 

Обійми останій раз,

Подивись мені услід.

Як швидко летить час,

І повільно тане лід.

 

Самотні береги

Зберігали нашу таємницю,

Що разом хотіли бути ми,

Можливо ця любов минеться.

 

Холодний вітер зігрівав,

Я подумки з тобою прощалась.

Надіюсь, ти мене потроху забував,

Так швидковсе обірвалось.

(25.01.2018)

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше