2016

2016

Ми робимо байдужий вигляд,

Й що одне одного не помічаємо.

Завжди повертаємо голову назад,

Скажи, чого мовчимо, чого чекаємо.

А час неповоротно іде,

Й скоро річниця нашого знайомства.

Хтось щось в мене з середини краде,

І я впадаю у дитинство.

Вогонь у серці намагаюсь погасити,

Не бачити тебе хоч пів року.

Навчитись б без мрій про тебе жити,

Не витримую цієї муки.

Ми ніби одне одного не помічаємо,

І погляд робимо байдужий.

Ти б знай як тебе кохаю,

Й сумую сильно й дуже…

(24.12.2016)

Материнська доля не така проста,

А любов батьківська не байдужа,

Бо така ніжна, як ранкова роса,

Й як старий дуб дужа.

Обійми долю оберігають,

Й щирість душу береже.

Лиш батьки по справжньому дбають,

Бо рідна людина не бреше.

Материнські почуття сповнені тривоги,

А батьківська любов оберігає.

Лиш разом долаються всі незгоди,

Й є куди йти де тебе чекають.

(17.12.2016)

Куди веде моя дорога,

Де перетнуться наші шляхи?

Чи молимось одному Богу,

Чи друзі, чи вороги?

Потрібно йти вперед і не здаватись,

Потрібно завжди вірити у себе.

Тож йди і не смій озиратись,

Це все позаду й тобі не треба.

Куди ведуть мене ці стежки,

Яка моя подальша ціль?

Я йду, життя іде, ідуть роки,

І ти просто йди вперед і мрій.

(20.11.2016)

Я не забуду рідний спів,

Який став ритмом моєї душі.

Так багато в мові слів,

Та я розумію навіть тишу.

Рідними стежками йду у свої сни,

Усе цвіте і сонце гріє.

У моїх снах немає зими,

Є лиш твоя любов і мої мрії.

Вишита сорочка оберегом стала,

А маки частиною душі.

Твої молитви мене щодня оберігали

Й просили, хоч щось напиши.

Я не забуду рідних слів,

Які в моїй думках завжди лунають.

Здається, це музика і спів,

Які мене до тебе гукають.

(29.11.2016)

Зимовий вітер прокинувся,

Й шукав тебе серед людей.

Ти все бігав і ховався,

У самотності ночей.

Мої мрії тануть наче сніг,

В твоїх гарячих долонях.

Тебе кохати це мій гріх,

Й цей біль б’є мене у скроні.

Я стану вітром, що шукає,

Твій погляд у нікуди.

Чому ж тебе не забуваю,

Коли тебе відпущу і забуду?

(13.11.2016)

А що мені до тих закоханих дівок,

Які щодня плекають власні мрії.

Кидають свої погляди до неба і зірок,

Фарбують губи та клеять вії.

А що мені до тих стеоритипів,

Які вже майже всіх інфікували.

Я лиш хочу спокійно жити,

Щоб мене зайвий раз не турбували.

А що мені до глянців й моди,

Які диктують правила життя.

Лиш хочу простору й свободи,

Бо це є я й моє світосприйняття.

(05.11.2016)

Темрява й її відтінки

Поглинають мій світ.

Літом холодно, як взимку,

Вогонь не гріє, лиш горить.

Темрява й її закони

Наповнюють моє життя.

Лежить табу на заборони,

Немає гріхів, немає каяття.

(02.10.2016)

В кокойто миг ты понимаеш,

Что в жызни нечего терять.

Но каждый день ты все ещё теряеш,

Й осознаёш, что нужно лиш искать.

(10.11.2016)

Коли в серці сірім є надія,

Ти відчуваєш, що живеш.

Щирість світла не змарніє,

Поки ти його не вбэш.

Коли морок відступає,

Бачиш краплю світла в далині.

І хтось тебе поглядом вивчає,

Та не знаєш на чиїй він стороні.

Коли думки свої ти відпускаєш,

І відчуваєш серця стук.

Ти йдеш вперед і не чекаєш,

Що хтось зробить назустріч крок.

Коли у серці сірім є надія,

Ти відчуваєш, що живеш.

Говори собі «я все зумію»,

Й не боїшся, а просто йдеш.

(02.10.2016)

Я до божевілля щаслива,

Коли згадаю твою усмішку.

Ці спогади такі мінливі,

Їх мені так мало, ще б трішки.

Твій погляд мене повернув до життя,

Дозволив мені згадати світло.

Можливо – це мить, або назавжди почуття,

В мені щось ніби ожило.

Знову б зустріти тебе хоч на мить,

Знову б хвилину поговорити.

Хоч і час так швидко летить,

Та без цих митєвостей не можу жити.

Я до божевілля щаслива,

Коли про тебе думаю.

В душі моїй безперервна злива,

Коли тебе не має, я все шукаю.

(28.09.2016)

Моїм молитвам настав кінець,

Вогонь віри навіки погас.

У мої сни завітав смерті жнець,

Здається, настав мій час.

Свічки в кімнаті вже не горят,

Цей простір наповнився печалю.

Стало байдуже, що там говорять,

Що буде завтра вже не знаю.

Мої молитви обірвались,

Вогонь надії гасне.

Одним поглядом ми попрощались;

Прощай, моє життя прекрасне.

(15.09.2016)

Куплю собі квиток на море,

Й поїду далеко на південь.

Позбавлюсь від сумних думок,

Бо завтра настане новий день.

Почну своє життя з початку

Й намалюю новий старт.

Більше не ховатимусь в кутку,

Бо на мене чекає фарт.

Куплю собі квиток в майбутнє

В якому є можливість жити.

Там тільки радість буде присутня,

Там будемо лише любити.