Розділ 4

- Готова?

- Готова! - відповіла Таня і взяла за руку Назара.

Вона виглядала чудесно. Темно-зелена сукня, чорні туфлі, вечірній макіяж і легкі підкручені локони волосся, кольє й сережки з діамантами. Таня трохи нервувала, тому міцно вчепилася в лікоть чоловіка. Назар переніс їх до великого будинку. Це була величезна будівля в готичному стилі з високими гострими колонами та темними стінами. Біля дому був невеликий садок з акуратно підстриженими фігурами оленів та фонтаном. Дорога вела до високих сходів, біля яких опинилися Назар і Таня. До маєтку прибували все нові і нові пари. Назар потягнув за руку Таня і вони увійшли всередину. Стіни були темними і біля них стояло кілька античних колон. На стелі висіла велика люстра з свічками, що освітлювала всю залу. Кімната була дуже високою. Таня впевнено крокувала під руку з Назаром і мило посміхалась тим, з ким вітався її чоловік.

- Це графиня Маргарет Хесті, - мовив Назар, підійшовши до дівчини, - а це моя дружина Таня, - познайомив їх Назар.

- Приємно познайомитись, - сказала Маргарет і весело посміхнулась.

- Мені також, - посміхнулась Таня.

Маргарет була в синій облягаючій сукні до підлоги і з великим вирізом на спині. Зап'ястя прикрашав елегантний браслет з дорогоцінних каменів блакитного кольору, та такі ж сережки.

Якийсь чоловік вийшов на центр зали і звернув на себе увагу. Він довго говорив красиві та піднесені слова, а потім... В Тані від цього перехопило дихання. Біля того солідного чоловіка стояв Беніс. Він також сказав декілька слів, але дівчина не слухала що. Її насторожила поява принца Лінарус. На мить їй здалося, що вона не втримається на ногах, але вона міцно стояла на своїх двох. Її погляд з милого і привітного став холодним. Постава інстинктивно ідеально випрямилась. Насправді, вона спочатку трохи злякалась, а потім її взяв азарт. Вона розпливлася в зверхній посмішці, а потім і лукавій. Коли чоловіки завершили говорити, залунала музика вальсу. Назар запросив Таню на танець і вона звісно ж погодилась. Вони пливли в ніжному вальсі, насолоджуючись прекрасним моментом. Таня поклала голову на його плече і мрійливо закрила очі та мало не муркотала.

- Можна запросити вашу даму на танець, - підійшов Беніс після того, як закінчилася ця мелодія.

Таня подивилась на Назара, але він не був проти і відійшов. Змирившись з цим вона прийняла руку і кружляла вже з Бенісом.

- А в вас гарно виходить, - сказав принц.

- Дякую, - сухо мовила Таня. - А ви мене не пам'ятаєте?

- Ні. Я точно б не забув таку красу. До речі, я з вашим чоловіком добрі друзі, і я запропонував йому важливу справу, і дуже радий, що це довготривале відрядження не відіб'ється на ваших стосунках.

- Що?! - подумки мовила Таня.

- Так, звісно. А на скільки буде це відрядження, бо я щось не пам'ятаю, - закліпала зелено-карими оченятами Таня.

- На чотири місяці. В вас дуже хороші стосунки, якщо ви так спокійно його відпускаєте, інша вже б влаштувала грандіозний скандал.

- Я не люблю привертати увагу, принце. Я не цікавлюсь новинами Пекла, але цікаво, чи є у такого статного чоловіка пара. Мабуть вона надзвичайно ревнуватиме, якщо побачить нас разом.

- Не переймайтеся, на даний момент я самотній.

 - Чудово. Збережу зачіску. А як поживає ваша сестра, принцеса?

Це питання спантеличило Беніса на кілька секунд і він навіть показав це на обличчі. Він думав кілька хвилин і вже відкрив рота, щоб щось сказати, але, на щастя, диригент завершив цю мелодію і Беніс скориставшись цим попрощався і на правах того, що в нього з'явились термінові справи, покинув Таню. Дівчина посміхнулась і поспішила знайти Назара, щоб сказати йому кілька лагідних...

Назар розмовляв з двома чоловіками, біля яких тупцювали їх спутниці, тому грандіозний скандал доведеться відкласти, щоб не втягувати інших в свої справи. Тому Таня весело посміхнулась і попрямувала до Назара. Вона взяла його за руку і привіталась з парами, з якими розмовляв її чоловік.

Граф Троцький говорив з багатьма людьми щодо справ і роботи. Таня навіть не слухала і лише мило посміхалась. Час був близько опівночі і вже б час в ліжечко, але комусь хотілось ще поговорити про справи і відірватись на тансмайданчику. Після кількох вальсів ввімкнули запальну сучасну музику і приглушили світло. Готичний будинок став більш походити на якийсь елітний клуб. Таня щось шепнула Назару на вухо і вискочила в сад подалі від гучної музики. Назар попрямував за нею.

Дівчина в темно-зеленій сукні зупинилась біля фонтану і опустила пальчики в холодну воду. Вона чекала пару хвилин Назара, а коли він прийшов різко повернулась і обдарувала його злим і колючим поглядом.

- Що? - тільки й зміг сказати Назар.

- І коли ти мені збирався сказати про відрядження? - насупилась Таня, а голос видавав її роздратування.

- Ну, розумієш... - м'явся на місці Назар.

- Що я маю зрозуміти?! Що ти останнім часом рідко з'являєшся додому?! Що ти все менше часу проводиш зі мною?! Чи що нічого не розповів про довге відрядження?! - кричала Таня.

- Ти перебільшуєш, - намагався заспокоїти її Назар, але це він зробив зі стальними нотками в голосі, що ще більше розізлило дівчину. Цей безапеляційний голос не натякав, а стверджував її неправоту.

- Ні, Назарко, я не перебільшую. Як журналіст, я сприймаю факти, а не судження. Це не нормально. Мені набридла самотність я хочу, щоб ти був завжди поруч, - вона трохи стишила голос і пом'якшила його. Таня підійшла і ,взявши за краї піджаку, подивилась з трепетом в карі очі. Вона поклала голову на плече чоловіку і важко зітхнула, - Прошу, - прошепотіла вона, - будь завжди поруч. Зараз я як ніколи раніше потребую тебе, бо я ва...

- Пробач, але не можу, - відсторонився він. - Я вже підписав контракт.

- Розірви його. Виплатимо компенсацію і...

- Ні. Я цього не робитиму. Це дуже важлива справа і якщо я її виконаю, то дуже піднімуся.