Розділ 5

В ГРОДі Назар готувався до відрядження і проходив останній інструктаж. ГРОД знаходився в столиці демонів, самому центрі Пекла, місті Вельдес. Велика оновлена будівля, що схожа на багатоповерховий офіс якоїсь людської компанії. Насправді теперішнє пекло було поєднанням сучасних технологій людей і споконвічних традицій демонів. Тому було звичайною справою побачити багатоповерхівку поруч із старим середньовічним будинком. Знатні родини надавали перевагу житлу старого типу, але користувалися всіма благами цивілізації.

Назар зовсім не переймався через сварку з дружиною, тому що думав, що це не серйозно. Таня як завжди трохи поображається і перестане. Навіть сама перша попросить вибачення. Раніше його дружина завжди так робила. Троцький зібрав потрібні речі, зілля та магічні предмети й готовий був вирушати. Він розправив крила і з невеликою сумкою полетів до королівського замку.

- Вітаю, друже,  - радісно сказав принц і вони потиснули руки. Він був одягнений в чорний діловий костюм та білу рубашку, так само, як і Назар, але останній мав ще й блакитну в смужку краватку. - Інші вже чекають. Ходімо за мною.

Беніс пішов вперед, а за ним і Назар. Вони зайшли через парадний вхід, а потім в невеличкий коридор, що прямував до закручених сходів. Вони довго підіймались вверх і нарешті дійшли до верху вежі. Принц Лінарус відчинив дерев'яні двері і вони неприємно рипнули. Кімната, в яку вони ввійшли була простою, легкі тюлі на вікнах, скатертина на столах, кілька крісел і диван. На стінах висіли малюнки і портрети.

Місця на дивані і кріслах не пустували. На них розмістились Горя Шевелін та Емануіл Софербріст. До них приєднався і Беніс, та показав новому члену команди сісти, що він і зробив.

Цікава виходить компанія. Граф Шевелін відзначається в поганих колах столичної золотої молоді. Він в курсі справ багатьох подій: легальних, нелегальних,  таємних. Соберфіст раніше був учителем у академії Кріса Троцького, але він черес свою жорстокість був звільнений три з половиною років тому. Емануіл мав не лише схильності до жорстокості, але і був надзвичайно уважним та спостережливим. Беніс славився як прекрасний, працьовитий і головне вірний принц. Він мав багато гарних рис. І останнім членом став Назар Троцький - відмінний спеціаліст, що володів чудовим розумом та блискучою хваткою. Він міг точно зпівставити "пазли" в голові та приходити до правильного рішення чи висновку.

Беніс обвів всіх чітким поглядом і широко і впевнено посміхнувся.

- Що ж, друзі. Я зібрав вас всіх не просто так, а маю ексклюзивне завдання місію. Ми відшукаємо мою сестру, принцесу Лінарус.

- А навіщо вона тобі? - запитав Горя.

- Лише вона знає, що сталося з першою дружиною теперішнього Люцифера Джозефа.

- Тобто з королевою Нерісою?

- Саме так, - сказав Беніс і посмішка сповзла з його обличчя, а в очах можна було прочитати впевненість і рішучість. - Лише вона володіє інформацією про той день, коли наша мати загинула. Але тоді Джозеф вчинив необдумано і зачинив її в вежі гріху на рік, бо вважав її винною у тому, що сталося. Після того випадку вона і перетворилась з веселої дівчинки на похмуру і серйозну принцесу. Так сталося, що королева Неріса стерла всім спогади перед кончиною, крім улюбленої донечки. Знала, що якщо про це дізнаюсь я, то почну сліпо бажати помсти і нароблю дурниць. Я впевнений, що вона все знає, але мовчить. Мені потрібна ця правда. Я хочу покарати тих, хто винний в смерті любої матусі. Якщо потрібна буде якась інформація звертайтесь до мене, я давно над цим працюю і бажаю якнайшвидше знайти сестру і з'ясувати все раз і назавжди.

Така історія спантеличила кожного гостя в цій кімнаті. В кімнаті Неріси. Вигляд з вікна виходив на сад, що освітлювало денне світло. В цій кімнаті  Беніс вирішив зробити штаб, бо ніхто в здоровому глузді не зайде сюди просто так, навіть служниці, щоб витерти пил. На сьогодні принц вирішив, що досить і показав своїм колегам де їх кімнати та особисто провів до них.

Тепер Назар зрозумів, чому було стільки умов у контракті. Все надзвичайно важливо, ба навіть, якщо все настільки серйозно, то пахне заколотом проти королівської сім'ї, хоч і сталося все дуже давно. Однією з умов була військова секретність. Ніяких згадок про справу чи якісь деталі, бажано навіть обмежити спілкування з близькими.

Назар зайшов в кімнату. Вона була не великою, але просторою. В ній були стіл, ліжко та невелика шафа для речей. На підлозі лежав килимок, а вікна були зачинені цупкою темною тканиною. Загалом йому кімната сподобалась. Троцький розклав речі та подивився в вікно.

На клумбі цвіли багато квітів. Трава була акуратно підстрижена вмілими садівниками. Дерева вдалині кивали вітами, а сонце сліпило очі яскравим промінням.