Розділ 9

Після ранкових водних процедур і здорового сніданку, Таня пішла до університету. Вона одягнулась в теплі штани і кофту. Їй було байдуже на свій вигляд, бо холодно. А це аргумент, щоб знехтувати правилами моди. Небо було вкрите темними хмарами, а температура дає знати, що піде не дощ, а сніг. На траві був іній. Він скував холодом сухе листя і траву. Таня швидко йшла. Ні, їй не було холодно, одяг був достатньо теплим, щоб не замерзнути. Ні, вона не запізнювалась на пари, до них було ще півгодини. Вона зливалась з оточуючими і кудись поспішала, хоча в цьому не було потреби.

Біля університету Таня зустріла Віру. Вона помахала подрузі рукою і вони разом зайшли до будівлі. Та довга прогулянка в них не вийшла. Їм на різні пари, Тані на математику, а Вірі на програмування. Степанюк швидко пішла до кабінету, де в неї зараз буде пара, а Таня рушила до автомату з напоями. Пара от-от мала розпочатися, але дівчина не поспішала. Вона спокійно пила свій чай в майже порожньому холі.

- Ти чого не в аудиторії? - вивів з своїх думок Таню Ніколас.

- Відстань, а - буркнула Таня.

- Що з настроєм? Так не годиться. Ану, де посмішка? І швидко на пару. Негоже прогулювати.

- Тобі повторити? Відвали, - грубо сказала Таня, але так же тихо і навіть не зрушила з місця.

- Так... Щось тут не так, - серйозно сказав Ніколас. - Бігом на пари. А після занять все мені розповіси.

Таня невдоволено фиркнула і попрямувала до сходів. Математика була на третьому поверсі. Вона не постукавши в двері, зайшла до аудиторії і не зважаючи на вчителя сіла за другу парту. Вона витягнула зошит і пенал, а потім ліниво зиркнула на вчителя. Він аж кипів від нахабства студентки. І одногрупники, якщо чесно теж. Весь університет боявся цього Бойко.

- Троцька, що ви собі дозволяєте?! - гнівно крикнув математик.

- Прийти на пару, - спокійно відповіла вона і ліниво дивилась на вчителя. А що? Потрібно ж поставити його на місце, бо вважає себе незрозуміло ким. - Ви краще ведіть урок і не відволікайтесь, Володимире Сергійовичу. І до речі, годі на мене так дивитись, ніби я вирішила рівняння яке вам не по зубах. Мені воно не потрібне, візьміть всю славу собі.

- Негайно до ректора, Троцька. Не думав, що ви така. Раніше, хоч слухали, а тепер геть розпустились. Що за покоління?!

- Сучасне, - сказала наостанок Таня і вийшла з кабінету математики, зібравши свої речі до сумки. Вона пройшла далі по коридору, до масивних дверей. В приміщені її зустріла секретарка і сказала, що Станіслав Вікторович вільний. Таня зайшла до кабінету ректора, попередньо постукавши і отримавши дозвіл.

- Доброго дня, - привіталась Таня з досить молодим чоловіком. Йому було близько тридцяти п'яти. Темне коротке волосся та рідка борідка робили його поважним.

- Доброго, - привітався ректор, - здається в себе я вас бачу вперше. Першокурсниця?

- Випускниця. На останньому курсі доучуюсь. Троцька Тетяна.

- Зрозуміло. То з чим прийшли?

- Запізнилась на кілька хвилин на пару, а Володимир Сергійович до вас відправив.

- Зрозуміло. Що ж, не запізнюйтесь більше, - посміхнувся чоловік. - Ідіть на пари.

- Дякую.

Таня вийшла з кабінету вже з гарним настроєм. Чомусь поведінка ректора покращила її настрій. Станіслав Вікторович видавався Тані таким простим і добрим. Вона чула від однокурсників, що він хороший чоловік, а сьогодні в цьому переконалась. Іти на пару з математики і травити душу Бойко вже не хотілось, тому вона пішла в їдальню. Там дівчина замовила собі чай та в гордій самотності гортала стрічку новин.

Після такого вибрику далі вона нормально  поводилась на парах, звично. Вони пройшли дуже швидко і Таня закинувши речі додому вирушила до Олексії Федорівни.

Бабуся Ксі саме поралась в саду, поливала квіти. Вона була дуже турботливою господинею. Кожній квіточці вона приділяла достатньо уваги, щоб та виросла справжньою красунею.

- Бабусю Ксі, доброго дня, - ласкаво привіталась Таня.

- Ой... Привіт, дочко. Як давно я тебе не бачила. Як виросла, такою красунею стала.

- Дякую. Насправді, мені потрібна ваша допомога, а точніше бібліотека.

- Звісно, дорогенька. Ходімо я тебе проведу, а потім чаю заваримо, як в старі добрі часи.

- Звичайно.

Старенька завела Таню в бібліотеку, а сама пішла на кухню готувати чай. Таня пам'ятала, що книжка з потрібним заклинанням була в секції вищої магії. Провівши хвилин п'ятнадцять у пошуках, дівчина таки знайшла потрібну книгу, швидко сфотографувала сторінку і попрямувала на кухню. Її зустрів улюблений запах чаю з жасмином та печива з корицею. Бабуся Ксі розповідала як в неї життя і розпитувала, що коїться в житті Тані. Вони розмовляли до вечора, а потім дівчина повідомила, що їй час іти і дружньо попрощавшись  з Олексією Федорівною, відправилась в свою квартиру.

 Самотність знову зустріла її нагнітаючою тишею і щоб розірвати її, Таня ввімкнула гучну музику та сіла вивчати інформацію, що дізналась.

Стінка, як Таня і думала була зроблена з сильної матерії, і щоб її позбутися потрібно гарно попітніти. Якимось зіллям стінки не позбудешся. Потрібна сильна магія, навіть дуже сильна. Щоб її використати їй доведеться перетворитися на принцесу, але в такому вигляді їй буде небезпечно прийти. Таня ще кілька разів прочитала закляття для зняття стінки з темноцвітів, а точніше з екстракту темноцвітів і лілії, приправлені магією. Таня знову одягла жовту сукню, туфлі на підборах і зробила той самий макіяж. Загалом вона виглядала так само як і вчора. Ефектно та спокусливо. Ох... побачив би її зараз Назар, вона б і через поріг квартири не переступила, та з іншого боку Таня через двері і не виходить, тому чоловік би нічого не сказав. Вона ж правило не порушила, лише обійшла.

Близько першої ночі Таня була біля будівлі ГРОДу. Дівчина минула шатенку і охоронця, та ще краєм ока помітила Беніса, який якогось чорта також прямував до ліфта. Таня швидко дійшла до залізної кабіни і прямо перед носом у принца двері зачинилися. На його здивоване обличчя, яке вона помітила під час закривання дверей, Таня широко посміхнулась і відкинула прядку волосся назад. Це була маленька перемога, хоча без гри, та Таня завжди додає плюсики під час таких вибриків. До того ж опинитися в кабіні ліфту з кимось зірвало б операцію. Так само по-плазунськи Таня дісталась до магічної стінки і перетворилась на принцесу. На ній замість жовтої сукні стала красуватися червона. На руках були тонкі мереживні рукавички з рослинним орнаментом, а на ніжках замшеві туфельки. Косметика перекривала чорні губи, але не чорні очі в яких грали пустотливі вогники. Дівчина викликала в руках чорну кульку. Це в неї вийшло разу з другого, бо потрібно була спеціальна магія, а не будь-яка. Нарешті зробивши потрібну кульку потрібного розміру, Таня направила її на стінку і матерія покрила тонким шаром перепону. Через кілька секунд вона почала танути і Таня, попередньо повернувши жовту сукню, поповзла далі. Одразу за невеликим поворотом її чекав вихід з вентиляції. Вона подивилась чи нікого немає всередині і тихо знявши решітку, опустилася в кімнату. Вона була маленькою, але щільно обставлена процесорами. Таня вставила флешку зі  програмою для взлому і через дві хвилини комп'ютер пискнув, що означало, що він розблокований. Дівчина вставила іншу флешку і скопіювала всю інформацію з серверів. Це зайняло близько десяти хвилин і добре, що пам'яті на з'ємному пристрої вистачило. Вийнявши флешку з інформацією та замівши всі сліди, Таня вже хотіла виймати і другу, що знову заблокує комп'ютер, але дещо її зупинило. Через комп'ютер Бернарда Щерми шукали інформацію про принцесу Лінарус. Таню це насторожило і вона вирішила прослідкувати за рухом думок шукачів. На головному комп'ютері можна було побачити хто і що в базі даних шукає. Вони відправили на друк всю інформацію про принцесу. Таня зрозуміла звідки ростуть ноги, а точніше кому може бути потрібна інформація про неї. Це той, перед чиїм носом закрилися двері ліфту.