Епілог

Випускний. Таке чарівне слово. Дівчата в гарних довгих сукнях, як феї чи принцеси з мультфільмів. Хлопці одягнуті в гарні костюми з краваткою або метеликом. В великій залі проходить урочистий захід. Батьки схвильовано проводжають своїх пташенят у доросле життя. Вчителі натхненно говорять промови, а потім і директор... Всі веселі, щасливі і неймовірно вдячні долі за цей момент. Вони також радіють, що завершили довгі роки за партою. Потім колишні одинадцятикласники танцюють вальс і заворожують усіх цим дійством. А далі запальна дискотека і зустріч сходу сонця...

Ага... Тільки в цю казочку повірять максимум семикласники. Насправді ж це виглядаю геть інакше... Зломлені морально після ЗНО діти, мало не втрачаючи свідомість чекають результати. Але коли ті приходять, то стає некраще. Потрібно терміново подавати заявку до університету, а давлячись на бали, картаєш себе за тупість. Та ще й вчителі масло в вогонь підливають своїми сценками і промовами. Батьки хочуть, щоб їх чадо виглядало по особливому, тому і купують неймовірно дорогі сукні, костюми і замовляють ресторан... А потім ще й жаліються на витрачені гроші. І навіть на цьому все не завершується. Зазвичай випускний проходить в кінці червня, а тоді сонце гарно припікає, і замість суконь хочеться надягти купальник і в холодну воду. Але замість блаженної прохолоди пекельна спека навіть о п'ятій, коли починається свято.

– Стояти! – кричала Катя, що в цьому році була старостою. – Давай ще раз повторимо пісню. І годі стогнати. Мені воно також не на першому місці. Повторимо і додому, готуватись. Врешті-решт останній день одинадцятикласники.

– Та ну, – застогнав Даня. – Якщо воно нам всім так "потрібно", то навіщо воно нам?! – вкотре обурювався хлопець.

– У мене зараз голова лусне, – пожалілася Катя.

Таня підійшла до неї і погладила по волоссю. Вона відправила Катю до решти і стала на її місце. Дівчина широко посміхнулась.

– Ану не скиглити! – сказала вона командирським голосом. Одинадцятикласники навіть перелякались від несподіванки. – Якщо вже хочете додому, то заспівайте так, щоб мені сподобалось, інакше... – сказала вона в повернула ключ, що замикав актову залу і кинула собі під футболку.

– Це шантаж, – обурився Даня, а решта була ладна вже заспівати, щоб нарешті піти і насолодитися тишею перед завтрашньою бурею.

– О, у нас є Назар, – хитро сказав Даня.

– Тут без мене, – підняв руки догори Назар. – В мене ще плани щодо неї.

– Ключа?

– Тані. І справді, давайте останній раз і по домам.

Таня увімкнула музику і нарешті вони заспівали ладно, не сміючись і ставлячись до справи серйозно. Таня задоволено посміхнулась і випустила однокласників. Вони дременули з усіх ніг, щоб дівчина не передумала. Лише Назар не поспішав виходити. Коли актова зала геть спустіла, він підійшов ззаду і обійняв її. Дівчина саме дивилась повідомлення від Маргарет. Вона привітала подругу з випускним і побажала удачі.

– Що там? – сказав він і поцілував її в щічку.

– Подруга. Привітала з випускним.

– Аа... Ходімо?

– Так.

Таня поклала телефон в сумочку і вони також полишили актову залу. Назар обіцяв, що якщо вона здасть тест на дозвіл залишитися в людському світі, то він виконає одне її бажання, і Таня це зробила. Тепер він веде її на побачення в кіно, а потім і в ресторан.

***

Перед виходом на сцену Інна Віталіївна давала останні настанови своєму першому випущеному класу. Катя і "світлий" Назар поважно зайшли не сцену актового залу і відкрили захід. Батьки, рідні і друзі дивилися на виставу, що влаштували колишні одинадцятикласники. Спочатку вони довго говорили, потім запросили вчителів до слова, далі батьків. Потім розіграли кілька веселих сценок зі шкільних буднів. А далі ця мученська пісня. Але тепер вона звучала по іншому, урочисто, щиро. Три парочки, що були в класі, тримаються за руки. 11-Б завершили співати і зал вигукнув оплесками і радісним плачем чутливих мам.

Потім і справді була дискотека. Діти таки вмовили батьків дати їм волю і святкувати окремо. Спочатку вони з'їли піцу і запили колою. А далі нестримно танцювали. Спочатку дівчата були на шпильках, а потім зняли туфлі і танцювали босоніж.

Батьки розійшлися додому, а діти – зустрічати сонце. Вони пішли до парку. На великій галявині, біля річки вони зустрічали перші промінці нового дня. З цим неймовірним фоном колишні одинадцятикласники і вже майбутні студенти зробили останнє фото свого шкільного життя.