За течією

 Минув місяць після того, як Майя перестала спілкуватися із Сергієм.  Їй  здавалося, що це був  останній чоловік в її житті.  Тоді дівчина думала, що це покарання з небес їй за щось.  Потрібно було якось відволіктися і вона намагалася взагалі не думати про чоловіків.   Згадала як вишивати,  докупила собі книжок з англійської,  французької.  Їй подобалося говорити на французькій,  хоча говорити це м'яко сказано,  Майя намагалася читати  окремі слова. Не дивлячись на те,  що вона мала стати вчителем англійської, їй надзвичайно подобалася французька мова.  Дівчина вже подумувала про те,  щоб  стати висококваліфікованим вчителем французької.  Але кожен раз,  коли їй приходила в голову ця ідея,  Майя згадувала,  що в Україні французька мова не надто популярна.  Тому вирішила вивчати мову на рівні свого хобі.  Дівчині подобалися слова такі як лямур, тужур,  бонжур.  Майже в кожному слові так і вчувається мур мур,  щось таке тепле,  пухнасте,  затишне.   
        Через тиждень у Майї  повинен  був бути екзамен з англійської.  Дівчина знала,  з чого буде складатися екзамен та свої слабкі сторони.  Вона розуміла,  що говоріння їй вдається набагато краще, ніж переклад,  адже ніхто не знає,  який саме текст  буде на екзамені.  Коли настав день екзамену,  Майя  прийшла в університет майже останньою.  Їй страшенно не хотілося виходити з дому.   Але ось вона тут,  розпочинається екзамен,  тягне білет  і дуже надіється скористатися електронним  перекладачем.  Текст для неї заскладний.  Того дня Майя зненавиділа електронних перекладачів. 
-  Ну чому вони завжди вказують лише один варіант перекладу всього тексту?-  думала дівчина.
 Трохи не впоралася  з перекладом і отримала четвірку.

        Ну що ж,  всі екзамени здано,   тепер можна себе побалувати подарунками.  Взявши собі в помічниці маму,  вирушила на пошуки новенької сумочки.  Їй хотілося чогось барвистого,  але жодна сумка із запропонованих не припала до душі.  Вже зовсім розчарувавшись,  вони пішли в затишну кав'ярню,  щоб погрітися та перекусити.  Майя вже здалася.  Дівчина не вірила,  що вони знайдуть підходящу сумочку.  Аж раптом  її  мама звернула увагу на один магазинчик,  який розташовувався поблизу кав'ярні.  Алла (  так звуть маму Майї)  майже силоміць потягла дочку  в цей магазин.  Продавцем у магазині був чоловік  з довгим волоссям,  великою кількістю тату,  а в магазині гучно  лунала рок-музика.  Майя з острахом переступила поріг.  І майже відразу побачила сумку,  яка припала їй до душі.  Вона була нереально гарна,  але чогось-таки не вистачало.  Ну звісно,  квіткових принтів!

              Не довго думаючи,  мама з донькою вирушили до магазину тканей.  В Майї в голові  вже склалася картинка ідеальної сумки.  Дівчина вже вирішила,  що купить декілька кольорів мережива, викладе з нього неймовірний,  яскравий букет квітів.   Але не так сталося,  як гадалося.  Все вийшло набагато легше і красивіше.  Говорять,  що Happy End обов'язково буває в кінці.  Але в нашому житті  буває не тільки щасливий кінець,  але і щасливе життя  в цілому.  Тому тільки-но жінки зайшли  у тканевий магазин,  продавчиня відразу запропонувала їм подивитися нову колекцію тканевих виробів на клейовій основі.  В ній була якась особлива магія,  яка приваблювала погляд.  Тут були різнобарвні квіти,  метелики,  не кажучи вже про героїв  мультиків,  яких  обожнюють діти.  Воно вже все було готове.  Залишалося тільки провести праскою  по тканині,  перед цим поклавши  будь-яку квіточку на місце,  яке має бути прикрашеним.  Але Майї продавчиня  порадила приклеїти виріб  за допомогою клею-пістолету  для надійності.  Хвилин п'ятнадцять жінки витратили на те,   щоб вибрати прикраси,  які можна скомпонувати  у красиву композицію.

        Увечері вся родина прикрашала сумку Майї.  А наступного дня у дівчини була найоригінальніша  сумочка в усьому місті і,  не побоюсь цієї фрази, в усій області.  Після того,  як Майя перестала спілкуватися з Сергієм, дівчина довго не заводила нових знайомств.  Звісно їй хотілося,  аби в неї була пара.  Але думки про те,  що хтось знову зробить їй боляче,  немовби говорили їй: 
-  Ні.  Це не твоє.  У тебе немає пари на цьому світі. 
Майя вірила цьому.  Їй здавалося,  неначе це говорили вищі сили, її інтуїція.