Глава третя: Засідка

 Село Триволіж завмерло в тіні навислих над ним хмар. Жодна  жива душа не ризикувала не те що вийти на вулицю, а навіть світло в себе вiмкнути. Ніхто не наважувався привертати до себе увагу. 

 Ось прибула електричка з міста, і як зазвичай з неї ніхто не встане. Але на цей  раз чоловік в шкіряний куртці помилився.

- Хто це цікаво такий дурний? - запитав він сам себе, слідкуючи за приїжджим  з даху будівлі. 

  Безшумно стрибнувши з даху, ховаючись в тіні будівель, монстир прослідкував за ним. Виглядав він якось дивно, навіть по його мірках. Довгий плащ, капелюх, приховане під шарфом обличчя. Але свіжа кров вабила і манила, і ось коли приїжджим звернув в гаражі при багатоповерхівках, спрагла нечисть підібралася зі спини, і накинулась на здобич. 

 Різкий біль в грудях. Монстир відійшов від приїжджого. З грудей в нього стирчав осиновий кілок. 

- Ти серйозно? - не приховуючи скептицизму запитав монстр. 

- Спробувати варто було. 

- Отже, я потрапив в засідку - породження пекла це навіть розсмішило, витягуючи шматок дерева запитав - Що ж далі? 

 А далi йому стало не до сміху. Два американських Кольти впритул, відкинули його на землю. Один за одним лежачого дірявили кулі. Корчачись від нестерпної болі він все-таки зумів дістатися до свого Нагану. Стріляючи на отмаш, не цілячись ,монстир заповз за ріг. 

- Кулі змочені у священній воді. Сильно. - сказав він, перезаряджаючи зброю. 

 Вискочив з іншого боку  приїжджим висадив в нього всю обойму. Поки монстир лежав нерухомо мисливець на нечисть вийняв біблію. Користуючись моментом, коли біблія відкривалася, він перетворився в чорний вихор, і утік звідти.