ВербовІ Котики

ЯК ДОБРЕ, КОЛИ ВСЕ ДОБРЕ

Як добре, коли все добре:
у серці цвіте весна
і Бог у людській подобі
самого себе впізнав;
в краплині дощу і сонця
на скрипці вітрів заграв,
березу скупав у соці,
сховався джмелем між трав,
пірнув безтурботно в небо,
пройшовся дощем в лісах,
розтікся в краплині меду
і переріс у сад…
І, ставши усім на світі,
прийнявши на себе плоть –
Любов’ю у кожнім світить
і радується Господь.

Ірина Білінська

Подобається

#3590 в Різне
#950 в Поезія

У тексті є: філософська лірика, бог, людина

Відредаговано: 07.02.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись