ВербовІ Котики

СОН

Я так і знала –
цей світ несправжній!
Усе -
ілюзій коловорот!
Спитай у себе -
ніхто не скаже,
Що перший промінь уже от-от...
А сон глибокий –
не добудитись,
не докричатися –
і нехай…
Ми один одному будем снитись!
Ти тільки
серця не вимикай.
Ще зовсім трішки, а там –
Світанок.
В мені вже пісня його звучить…
Цей сон розтане,
загоїть рани любові музика.
Відболить.
А ми прокинемось,
як раніше.
Як прокидалися сотні раз…
Бо є щось краще,
щось важливіше
того, що може вмістити час,
того, що може збагнути розум,
що колупається у собі…
Цей сон розтане,
піде із грозами…
Усе – для тебе.
Усе – в тобі.

Ірина Білінська

Подобається

#3588 в Різне
#951 в Поезія

У тексті є: філософська лірика, бог, людина

Відредаговано: 07.02.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись