Глава 4

Завтра наступило швидко. І ось,  тільки світає, а наша команда Z бігає по хаті з місієї зробити з Мар'яни-краси– Мар'яну-богиню, від якої в старшого Сина відвисне щелепа і перекриє дихання.

Красу наводили разом з Оленою, Лисичкою– модельером казкового світу і Куркою, яка бігала туди-сюди і нахвалювала нашу працю, активно кудкудахаючи. 

Ягуся побігла на подвір'я, чари творити: хатинку від стріл захистити, а місце з хрестиком, яке ми ще вчора намалювали й на яке має і приземлитися стріла, магнітом зробити.

  Хвилина "ікс" настала, повна хата казкових персонажів зібралася глянути на подію віку. Тут і Вовк сидить, і Кіт, зараза, сметану жує, і Лисичка шиє, і Курочка кудкудахче, і Колобок сидить й все на Лисичку зиркає. Посеред цього гаміру сидимо я, Оленка і Яга.

  Мар'яна хвилин 10 тому пішла на своє місце біля подвір'я й чекала на судженого-ряженого.

  Дві хвилини до 11.

-Ягуся, врубай пряму трансляцію, тобто показуй, чи стріляють вони чи ні,- якось не впевнено сказала я.

-Добре, Настусь,- відьма провела пальцем по кругу рами три рази і всі "гості" та й ми почали дивитись турецький серіал, де головний герой шукає фіктивну дружину, а головна героїня збідована долею, тому сама йде в лапи багатенького татового синка. Реально на серіал змахує.

  Коли старший Син натягнув тетиву всі затамували подих, секунда і стріла полетіла. Більше нам було не цікаво і ми підбігли до вікна й чекали… Через хвилини три, нам показалася стріла, яка летіла чітко в назначене місце й приземлилася у центрі намальованого хрестика.

-Хууух,- лише й змогли всі мовити, після чого я відкрила двері і з них закричала,- Мар'яно, бери стрілу і дуй звідти, поки інша стріла не пристрелила.

Дівчині два рази казати не треба, вона взяла поділ плаття в руки й задерла його до колін й разом з стрілою прибігла до хати. 

Тільки її нога ступила за поріг, як дві інші стріли полетіли в наш бік, але долетіти їм так і не вдалось. Чарівний бар'єр відбив стріли й вони полетіли в різні боки.

Вчений лише хмикнув і сказав:

-Добре одна в село полетіла, а от друга на болото…

Чи не до Царівни-Жаби? Треба буде попередити Мар'яну хто її головна конкурентка.

Якщо так і далі піде, то ми за вихідні всі заміж вийдемо. Підійшовши до Мар'янки і міцно обнявши, привітала її.

Всі весело сіли за стіл й хотіли похмелитись… Ой, тобто випити за щастя молодих, але призупинила нас Пічка:

-І сего се ми повсідалися?! Свати з женихом до вечора будуть тут, а в нас хата не метена, постіль не стелена, кухня після забави не прибрана, плаття для молодої не готове! Ану марш до роботи, я так і бути за меню візьмусь.

  Два рази казковій бригаді говорити не треба. Я ще в житті не бачила такої злагодженої роботи. "Ізба" вже через три години блистіла чистотою й "мужики" сиділи й хлестали сивуху, але ми дівчата самотні, слабкі і лагідні, тому Вовк і Академік пулею вилетіли на подвір'я колоти дрова. Ну звісно, я б також боялася злого погляду Ягусі.

-Пічка, а хто домовлятися буде? Батьків Мар'янка не має,- сумно сказала я.

-Ми і видамо! А от про що боюсь, яке ж придане віддати?

-Маю я один подарунок цінний і рідкісний, ціле багатство коштує,- відповіла Ягуся, а потім продовжила,- ми з тобою, Настуне, сватання й проведемо.

Я лише хитнула головою і різко змінила тему:

-Що ми знаємо про Іллю-богатиря? Поки є час потрібно швидко й Оленку заміж видати.

Ягуся на хвилину задумалась, після чого видала:

-Головний радник богатиря– кінь. Якшо його вбалакаємо, то Муромець наш.

   Значить кінь…