Глава 14

Глава 14

Ліканія завжди любила хвалитись тим що вона “велика ербі”, але Велет завжди ігнорував ці слова. Певною мірою це стало їх грою. Хто протримається довше? Можливо Ліка думала що він не знає значення цього терміну, та він знав.

Якщо підбирати аналогію, то ербі – це принцеса. Звісно відмінностей вистачає. Їх навіть занадто багато, але кращого зрівняння не знайти. Саме головне що потрібно знати, так це те що ербі не народжуються, це титул яким нагороджується сімка виняткових нявок в не залежності від роду чи статусу батьків. Кожна ербі має власну, грандіозну магічну силу. Наприклад Ліка – ербі Дощу. Окрім неї існують ербі Вогню, Блискавок, Тіні, Повітря, Простору, і ще одна про яку ніхто нічого не знає. Отож вони головна магічна сила нявкової держави Ама-Зоо, найкращі дочки народу, найсильніші воїни.

Та це ще не все. Кожна із ербі унікальна насамперед тим, що може виступати посередником між іншими нявками та Магурою. Хто така ця Магура? О, навіть серед козаків є немало тих хто хай і не поклоняється але вже точно ставиться з повагою до великої та славетної богині війни. Але не менше й тих хто не вірить в існування не те що Берегині а взагалі будь яких богів. Не дивно.

Колись божества приймали куди як більш вагому участь у житті звичайних людей. Вони відкрито являли світові свої дива, і цим змушували коротку людську пам'ять міцно триматися за образ бога-покровителя. Одначе, історія циклічна. Інколи боги активні, інколи вони немов впадають у сплячку і про них майже нічого не чути. Якесь століття і людину уже майже неможливо переконати в існуванні всесильних істот що живуть десь в інших вимірах.

Магура – виняток із правила. Коли Християнський Бог ногами власних віруючих прийшов на ці землі, він легко потіснив богів язичницьких. Роздробленні божки котрих майже забула власна паства не змогли нічого протипоставити Йому. Матір Сва вчинила хитріше, вона навіть не стала вступати у свідомо програшне змагання. Вона зберегла залишки власної сили та просто… змінила паству.

Зараз важко говорити як їй те вдалось, але зараз важче знайти більш палких прихильників МаГури аніж нявки.

Отож ербі – це наглядний спосіб показати усім силу богині. Вони аватари, вмістилища її сили. Коли ситуація того потребує, Берегиня бере повний контроль над тілом однієї із нявок, і являє в світ частинку власної могутності. Саме тому невеличка по суті держава нявок, не схилила голову під натиском більш численних сусідів. Важко програти коли на твоєму боці божество, і коли це не пусті слова.

На даний момент активно діючих богів можна порахувати на пальцях однієї руки. Кажуть що навіть Християнський Бог покинув цей світ, хоча останнє не заважає йому мати одну із самих численних армію прихильників та віруючих. І звісно є легенда яка пояснює чому склалась така ситуація. Чому боги так неохоче та ріко відповідають на молитви не тещо звичайних віруючих але мовчать до своїх первосвящеників. Велет завжди вважав що це просто легенда, одна із багатьох. Та як виявилось деяка частинка правди у ній існувала.

Суть у тому що ще за довго до утворення Гетьманщини, з глибин потойбічності на околиці світу винирнуло чуже для цих місць створіння. Враховуючи чисту могутність це створіння можна було зрівняти із найсильнішими Земними богами. Деякий час прибулець вивчав нове для себе середовище. З часом він почав проявляти свою волю на планету, серед людей почали з’являтись перші його прихильники – волхви що розповсюджували віру у всемогутнє Око. Вони казали що їхній бог бачить усе явне та приховане. Знає усі таємниці, та може показати своїм вірним послідовникам істину.

Нічого незвично як на перший погляд.

Так би воно і продовжувалось. Око повільно набирало би собі віруючих, і хто зна як би склалась історія в такому випадку. Але ж Око не забажало грати по правилам, або ж не захотіло збагнути їх. Суть в тому що навіть такі, здавалось би всесильні сутності мають підкорятися деяким законам, аби мати можливість збирати та використовувати ту таємничу штуку котра називається Вірою. Закони які встановилися задовго до появи першого божества на Землі.

Око, невдоволене повільним ростом пастви, вирішило що якщо особисто з’явиться на Землі, то це змусить людей прийняти його, та повірити.

Здавалось Магура зараз робить так само, то в чому ж проблема?

Богиня війни та блискавок використовує ербі як провідників своєї сили. Вона не приходить на Землю сама по собі. Тільки частина її сутності проявляється тут. Око ж захотіло явити себе одразу і всього. У нього навіть вистачило сил аби зробити це, пробити природній бар’єр. Але далі все пішло не по плану Ока.

Якщо є закони які обмежують богів, то не дивно що існує механізм що стежить за їх виконанням.

В першу чергу мова йде про інших богів, вони досить пильно стежать за дотриманням норм. Та в ситуації з Оком вони не могли також зійти на Землю, тому діяли через своїх аватарів. Навіть так у них би нічого не вийшло б якби не стороння допомога. Хто має подібну силу?

На цьому моменті Велет так і не зміг зрозуміти пояснення Ліки. Гея, Егрегор, Дух-охоронець, Душа світу. Важко дати вичерпне означення для механізму про котрий мало що знають навіть самі боги. А ще важче зрозуміти це простому смертному.

Загалом, це не так вже й важливо. Головне це те що даний механізм ослабив Око та на час значно посилив аватари богів які виступили проти прибульця.

Кажуть то була страшна битва за межами будь яких уявлень. Зрештою, чим довше Око знаходилось на Землі тим більше воно слабшало, і тим більш успішно тіснили його інші. Земля дрижала, та приймала в себе божественну кров. Почвара була вимушена вгамувати власні амбіції, та покинути планету.

Відтепер Егрегор наклав на Око ще більш жорсткі обмеження. Більше воно не могло спілкуватись зі своїми віруючими, чи жрецями. Але завжди залишається лазівка. Під час бою прибулець проронив три сльозини. Вони розлетілися по світу, затаїлися, та почали очікувати слушної нагоди. Певно хтось вважав себе надто розумним, та інші боги не захотіли ризикувати. Місця де впали кристалізовані сльози, обнесли захисною магією, запечатали так надійно як це було можливо. Довгі сторіччя навіть самі згадки про сльози залишались під забороною. Та жреці Ока зберегли вірність. Їх мало, вони не мають ресурсів та можливостей до активних дій.