#vidverto

І так щороку...

***
І так щороку: з гаджетами модними
Ще більш стаєм чужими одне одному,
Хоч маємо у фéйсбук безліч друзів –
Це лише так, для інтернет-ілюзій.

Невже настільки зайняті роботами?
Й не вистачає часу за турботами,
Хоч на рядок, чи то від серця слово?
Спитати – як життя і як здоров'я?
Чи просто – подзвонити в двері мамі,
Нарешті відпочив від інстаграму.

Або, вдягнувши свою модну пáрку,
Зайти на пошту і приклеїть марку –
Листа хоч раз відправити бабусі,
Яка в своїм обшарпанім кожусі
Не лайкає вікно, лиш виглядає,
І з пенсії копійку відкладає,
Щоб на Різдво потішити онуків,
Що вічно не вилазять із фейсбýку,
І відправляють інтернет-колядки
Взамін на віртуальні шоколадки!...

***

 

Здається, нижче вже нема куди,
Але ми падаєм!
Як не зітліємо в вогні біди –
В диму  почадієм!

Як не задавимось в своїх гріхах –
В чужих потонемо!
Як не пом'якшає душа  суха,
То  захолонемо!

Як будемо очима інших жить, 
То геть осліпнемо!
І все прекрасне пролетить –
Десь там... за вікнами!

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше