Роздiл 5

Павло

Тренер потішив з ранку, що мій перший день після перерви на рингу буде спекотним. Настільки, що я вийду в парі з Гуровим, моїм ненависним ворогом. Ледве стримався, щоб не закричати йому «дякуюю». Два місяці я чекав цього дня, свербіли кулаки, заліпити йому по нахабній пиці.

Чи стане мені легше від цього без моєї дівчинки... Я не знав, не виходило її пробачити. Але нічого, буде привід дізнатися. Розквитаюся з ворогом і зрозумію — наскільки покинуло минуле. Мені всі тижні під вартою здавалося, що після бою з Денисом, знову знайду свободу. Для мене бій з ним більше ніж реванш. Більше ніж повернути борг. Я бачив у цьому крапку. Останню і жирну. Вмазати і відпустити. Прощавай, Тасю, тобі і без мене жилося непогано.

Натягую трико, закидаю в рюкзак щасливі плавки для рингу. Такс... Що ще хотів взяти?

Мене відволікає від зборів наполегливий стукіт у двері і одночасний виклик сестри по телефону. Зрозуміло, хто до мене завітав. Амелія як відчуває, коли до мене зазирнути.

— Привіт. Я зараз виходити збираюся, - впускаю сестру, подумки прикидаючи, щоб їй такого збрехати.

Амелія вітається, цілує мене в щоку.

- І куди ти збираєшся? До дівчини? - цікавиться улюбленим питанням, придивляючись до мого зовнішнього вигляду.

Якщо збрешу, що, так, на побачення поспішаю, то я і на бій запізнюся.

Цікавість у сестри на найвищій позначці шкали, а хвилювання про мене, так взагалі не виміряти. Після недовгої розлуки, стежить за мною в обидва ока. І якщо б сама! Свого хлопця теж залучає, щоб винюхував, чи не потрапив Паша знову в пастку.

Крім моїх сварок з Гуровим, несподіваний сюрприз мені підкинули саме близькі. Два місяці тому ми жили всі разом. Я, мама і сестра, вона молодша за мене на рік.

Повернувся... і на тобі. У сестри з'явився наречений, вже не знаю, як Плат її вмовив, але з речами в свій будинок перевіз. Мама теж опинилася у відносинах. Зустріла мене з майбутнім вітчимом, до нього і переїхала незабаром. Залишився я один, як каже сестра, для дівок нарозхват. Може і так, до уваги жіночої статі я звик. Тільки забути б одну зеленооку, ввижається зараза скрізь і заважає відчути свободу холостяцьку.

— Немає у мене дівчини, і нескоро з'явиться, - бурчу я, і згадую, що забув телефон біля шафи. - Почекай, зараз повернуся.

Біжу в спальню. А з коридору чую крик, потім і тупіт.

- Пашо, ти на бій їдеш? Знову, так? Мало тобі???

Амелія взагалі спокійна, але якщо вивести, то винесе мізки.

- Який бій? Не вигадуй, - відмахуюся я.

- А це що?

- Мій рюкзак з речами.

- Ні, ось це що?

Витягує мої щасливі плавки. Амі знає про мої бої, і не раз мене потім лікувала. Бувало так і приповзав додому в щасливих плавках, вбитий, але не переможений.

— В моїх речах ритися заборонено. Своєму хлопцеві вказуй, - строго їй кажу, щоб відчепилася. Ну не можу я пропустити реванш.

- Може мені взагалі забути, що в мене брат є? Просто чекати, коли зателефонують з лікарні? Тобі наплювати на себе, а мені ні. І мамі теж.

У Амі на очі навертаються сльози, а у мене стискається серце. Всього дві близьких людини на землі у мене є. Могла бути третя, тільки не доля. Лаю себе, що не даю їм розслабитися. Але і зробити з собою нічого не можу.

- Амі, вибач — обіймаю сестричку. - Зі мною нічого не трапиться. Обіцяю тобі.

- Еге ж, проти тебе громили вийдуть, хіба мало що. У вас навіть правил до пуття немає в бійцівському клубі, - пхикає і голосить.

- Всього один бій і я зав'язую. Востаннє вийду на ринг, — так собі і вирішив.

Я вчуся в універі спорту і планую стати в майбутньому тренером. Днями мені декан запропонував вже зараз себе спробувати і дав телефон власника спортклубу. Зарплата там буде нижче, ніж на рингу отримував, але мені і, справді, набридло мочилово. Тупо гробити один одного за ставки від глядачів, те ще задоволення. Нікому б не радив такого.

- Пашо, я проти, ти знаєш. Раптом останній раз буде невдалим? Раптом тебе там…

- Ніяких раптом! Ти ж сама мене Гераклом звала. — дражню сестру і підхоплюю однією рукою, в іншу, беру рюкзак і так виношу свою ношу в під'їзд.

- Я поїду або з тобою, або тут залишуся чекати! - не здається ні в яку.

- Добре, давай. Тільки не забудь додати, що вся сімейка твого хлопця приїде до тебе. Сомови скрізь дістануть, сама ж говорила.

Там сімейка така, що мама не горюй. Найстарший з братів - Платон, він же хлопець сестри. Ще є близнюки мого віку, всі галасливі і буйні, але молодша сестра у них всіх своїх братів переплюне. Я не знаю, як вони всі уживаються, як Амі до них звикла, але без Сомових вона вже не може.

- І що мені робити? Я не хочу натовп збирати, але і тебе залишати одного теж боюся.

- Отже, домовляємося так. Після бійцівського клубу виходжу і телефоную тобі. Сама переконаєшся, що зі мною все добре.

Нормально ж пропоную.

- Я чекаю до дванадцятої ночі. Не зателефонуєш, тоді нарікай на себе. Всіх Сомових підніму і приїдемо до тебе. Тільки швидко вони потім не поїдуть, близнюки такі, що на кілька днів ще оселяться.

Подумки здригаюся, уявляючи свій барліг. Умови такі, що я, наче Попелюшка, повинен буду рятуватися. Я поки не знаю, як правильніше назвати моє ставлення до Платона і його братів. Швидко не сходжуся з малознайомими людьми, це вони для Амі близькі, для мене поки ті, кому дам в табло, якщо образять сестру.

Прощаюся з Амі і жену на байці до клубу.

***

Для читачів "Суперечка на непокірну, або Я вибираю тебе" дам пояснення по часу подій:

1 книга з історією Платона і Амелії - "Студентка з приданим" - події розгорталися весною.

2 книга з історією Паші та Таї - події через місяць після фіналу в "Студентка з приданим"

3 книга з історією Гордія та Майї - через рік потому. Тут ми бачимо близнюків раніше, ніж вони в "Суперечці на непокірну"