Роздiл 9

Тая

- Він не твій! — заявляю нахалюзі.

- Амелія, як тебе сюди занесло? - він її запитує, зрадник цей.

Хоч би прикинувся, що дівчину не знає. Вона гарна, мого зросту, не ревнива, мабуть, якщо посміхається.

- Почекай ти, - дівчина відмахується від Паші. - Це чому він не мій? З яких пір?!

Насувається на мене, примружившись з глузуванням.

Повертаюся на зрадника, рот прикрив, плечі трясуться. Рже він, чи що?

Авжеш все самій!

Хлопця повертай. Дівок відганяй. Що за хлопці пішли?

- Ми зустрічаємося з Пашею. Я! Його дівчина. І він мене кохає. Адже так? - знову на нього дивлюся.

Даю спробу на порятунок.

- Так, так, - махає він головою, і обіймає мене. - Я кохаю цю малу бунтарку. Ось ти і зловила нас, сестро.

Що?

Він сказав сестра?

Упссс.

- От і причина, як мене сюди занесло —до сестри Паші підходить високий брюнет, - ми з Платоном вирішили прогулятися. Погода хороша.

- Еге ж, і заодно від близнюків відпочити — Платон простягає руку і тисне Паші.

Далі слідує нормальне знайомство. Амелія помічає мою незручність і каже, що на моєму місці вже б вдарила суперниці. Хлопці закочують до неба очі, ніби як зв'язалися з ревнивими дикунками.

Вчотирьох йдемо в кав'ярню, і там наш стіл розділяється на хлопчиків і дівчаток. Ми не можемо перестати базікати з Амелією. Вона дуже тепло відгукується про брата, ділиться зі мною переживаннями про бої і настільки просто, ніби ми давно вже знайомі, а не тільки випадково зіткнулися.

- Завтра у нас буде вечірка в особняку. Ми вас чекаємо удвох, - перед відходом запрошує Платон.

- Таю, бери купальник. Будемо в басейні плавати. У нас весело, тобі сподобається! - Амелія підморгує мені.

- Я постараюся приїхати.

Сумніваюся, що вийде, але і прямо не можу відмовити. Тільки познайомилися, а раптом вони подумають, що не хочу. Ще й як хочу...

Але вони ж не знають, що не для всіх Паша хороший, не всі його з радістю запрошують і чекають. Деякі навіть ім'я його чути не хочуть.

- Ми будемо. Без нас не починайте відриватися.

Паша з більшою, ніж я, впевненістю погоджується. Парочка їде на спортивній машині, ми сідаємо на байк.

- У тебе класна сестра, - після зустрічі з Амелією сила-силенна вражень.

- Я знаю. Хотів познайомити вас раніше, але потім…

- Розумію, Пашо, - не даю йому договорити, що зрозуміло і так.

Рушати не поспішає, розвертається до мене обличчям на сидінні, і ми опиняємся ближче близького, очі в очі.

- Мені не вистачає тебе, стільки не бачилися. Давай поїдемо разом на вечірку? Погоджуйся, Тая.

- Але як я виберуся пізно з дому? Після навчання мені легше на пару-трійку годин прогулятися. Повно відмазок: магазини, бібліотека, з подругою гуляла. Дениса немає до вечора, він і не бачить. А потім він підніме шум, тоді почнеться караул, що Тая зникла.

- Отже, будемо вибиратися непомітно.

- Це як?

- Чекай мене з відкритим вікном і дізнаєшся.