Викрадач мого серця

Єпілог-2

Лекс у відчаї побачив, як дівчина встає й обтрушує замурзаний поділ сукні. Ще хвилина, і вона піде. Еллі нагнулася, застібаючи босоніжки, і доля, як завжди, втрутилася. Лекс підозрював, що попри всі пригоди, він ходить в фаворитах у примхливої долі. Звідки взявся шалений вітер. Він кинув їй в очі пісок, бідній дівчині ледве вдалось відвернутись від нього, з силою вдарив вітер своїм поривом, прямо їй в груди. Еллі, звичайно, сама винна – вона стояла, балансуючи на одній нозі в незручній позі з босоніжками в руці. Вона не встояла, оступилася, задкуючи назад, і впала б зі схилу, на прим'яту траву, якби Лекс не вийшов вперед і не простягнув руки.

 

Еллі впала прямо на когось – з розмаху, спиною, і охнула, відчувши замість трави та каміння живе людське тіло. Явно високе і сильне. Підхопив її чоловік і не похитнувся, хоча Еллі знала, що досить сильно заїхала плечем в його груди. Незнайомець не поспішав рухатися з місця або хоча б забирати руки. Здавалося, він відчував справжню насолоду від цих безневинних дотиків, які миттєво стали рідними, так само як і його руки. Еллі охолола, ще не обертаючись, вона вже знала, що її чекає за спиною. І дивне, таке непередбачуване щастя затопило всю її, без залишку. А він все мовчав, немов знущався, мовчала і вона — просто не могла вимовити ні слова. Так вони й стояли, не розтуляючи долонь — два закохані. Одна боялася обернутися, а другий — відпустити.

 

Лекс не ворухнувся, злякавшись. Раптом Еллі зникне? Перетвориться в туманний серпанок, в крапельки дощу над морем, що накрапав все сильніше?

 

Я злизала сльози змішані із дощем на моїх щоках, і наважилася зрушити з місця. Але Лекс так і не розтулив кільце своїх рук, що ніби навіки обвились на моїй талії. Тому мені вдалося тільки розвернутися на сто вісімдесят градусів, і я опинилася лицем до лиця зі своїм коханим чоловіком. Лекс плакав, як і я, не закриваючись. Я потягнулася до нього тремтячими долонями, стираючи дощову воду, яка стікала на потилиці. Стираючи прозорі краплі з щік і губ. Мої пальці здавалися жахливо холодними, в той час як він горів, немов від температури під сорок градусів. Очі Лекса розгорілися дивним, майже сяйвом, і я відчувала, як зрадницьки підгинаються коліна під цим пильним поглядом. Він як і раніше мовчав і не відпускав мене ні на крок.
- Лекс, не змушуй дівчину робити перший крок, це непристойно. – Я сама здивувалася тому, які жартівливі слова зірвалися з моїх губ, хоча всередині я відчувала такий хаос емоцій, якому позаздрив би весь сон грецьких богів. Спочатку мені здалося, що Лекс не зрозумів, про що я кажу, але потім з її губ зірвався болісний у своєму щасті стогін, і він припав до моїх губ з запалом всіх втрачених нами місяців. І я, нарешті, зрозуміла і відчула, що значить дійсно «почати все з чистого аркуша», дивлячись в такі рідні й кохані очі.
Я його таки дочекалася... Лекс повернувся.

 

Якби Доля була жінкою, вона б зараз задовільно посміхалася, дивлячись на молоду і красиву пару, що була не в силах розімкнути обійми. Двоє закоханих людей нарешті знайшли один одного і захоплено цілувалися посеред суворих диких скель і хвиль, що здіймалися все вище. Дощ поливав їх непокриті голови, і дівчина отямилася перша:
- Насувається шторм. Лекс, підемо додому.
- Господи! – Лекс таки не витримав і схопив мене в оберемок, притягаючи до себе ближче, обіймав так міцно, що мої бідні кістки хруснули.
- Відпусти мене, ти, ведмідь! – Почала брикатися я, одночасно і сміючись, плачучи. Занадто багато подій видалось для одного дня, однієї людини. І повернення на Корсику, і зустріч з Лексом.
- Не збираюся я тебе відпускати! – Серйозно обурився Лекс.- Ти постійно так і намагаєшся втекти від мене.

- Ні, це ж ти зник!

- Я повернувся до тебе.
- Так, ти знайшов мене навіть тут, на краю світу.
- Для цього мені знадобилося лише викрасти твоє серце...

***

Шановні читачі. Ось і закінчилася непроста історія Дема, Еллі і Лекса.

Ця історія дуже важлива і дуже особиста для мене. І я рада, що поділилася нею з вами.

Сподіваюся, вона не залишила вас байдужими. Я б дуже хотіла почути вашу думку коли ви прочитаєте книгу. Спасибі за те, що були зі мною на протязі написання "Викрадача мого серця".

Ваші зірочки і коментарі будуть найкращою нагородою для мене. Ще прохання, не викидайте книгу з бібліотеки, хоча б тимчасово, так вона довше залишиться нагорі і більшу кількість людей зможуть її прочитати.

А тепер про хороше. Коли закінчується одна історія, починається інша)) І я запрошую вас в свою безкоштовну новинку:

Блогерша для мільйонера.

УВАГА!!! 

Вчора була початку публікація нової книги "Блогерша для мільйонера", але обставини склалися так, що мені довелося видалити її. Прошу всіх, хто зацікавився цією книгою заглянути на нову версію. Блогерша для мільйонера. Вибачте за незручності.

Буду рада вас бачити! Ваша Олена...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше