Вище Неба

Глава 5. Знайомство. Іскра, блискавка, пожежа.

Коли, вони приїхали до пунтку призначення, на вулиці вже стемніло. Майже всю дорогу, Альядар і Кіра мовчали. Дівчина потонула в своїх думках, намагаючись зрозуміти, як вона взагалі дійшла до того, що тепер, її життя, може бути в небезпеці? Що, ще Леонід від неї приховує? Альядар, ніби зчитав її думки.

- Не хвилюйтеся Кіро. Це все тимчасово. Мені дуже шкода, що ви проходите через всі ці незручності. Такі часи, були, є і будуть. Бізнес, справа непроста. Особливо, коли людина вкладає туди всю свою душу і в неї, як результат, потім, багато що починає виходити. Я знаю Леоніда досить довго, щоб заявити вам, впевнено, він чесна і порядна людина. Його ніколи не цікавив незаконний прибуток, хоча пропозицій було чимало. Вони і зараз продовжують надходити. Але він гордо їх всі відкидає. Таких бізнесменів як він, на жаль, дуже мало. Знаю, про що кажу, за своє життя встиг з багатьма попрацювати. А тепер, є ще дещо важливе, що мені слід вам сказати, перш ніж, ми зайдемо в будинок. Він належить моєму племіннику, саме в нього, ви поживете деякий час. Давид, скажемо так, людина не зовсім проста. Не любить порожніх розмов, як і незнайомців, але дуже добре вихований і ніколи не відмовить в допомозі. Ви, мабуть, спитаєте, навіщо, я вам все це кажу?

- Так, було б цікаво дізнатися. - Відверта розмова, впливала на Кіру, наче, заспокійливе. Характер, в неї, теж далеко не простий, тому, дівчина вирішила, що з всіма труднощами, що можуть виникнути, вона впорається.

- Насамперед, розповідаю вам це все, для того, щоб ви були готові до всього, з чим можете зіткнутися в майбутньому. Зайвий стрес, вам Кіро, точно не потрібен, а попереджений, означає озброєний. Глибоко в душі, Давид, дуже вразлива людина, просто вдало, ховає все це, за зовнішнім холодом і суворістю. Тому, на теплий прийом, особливо не розраховуйте. - Альядар, ще не здогадувався, що, тільки однієї появи Давида, буде більше ніж достатньо, щоб принести Кірі величезний спектр емоцій. І здивування, далеко не єдине, що там буде.

Вони зайшли до головної кімнати. - Знайомтеся, це Кіра, а це Давид. - Альядар ввічливо їх один одному представив.

-Ти? - Запитала Кіра. Дівчина зупинилася на порозі будинку та схрестила руки на грудях. - Бачу, лякати своєю дивною поведінкою, це у вас сімейне!

- Хіба ви знайомі? - Альядар був збентежений.

- Так вийшло. - Коротко і сухо відповів Давид, напряму уникаючи пронизуючого погляду Кіріних очей. Більше ніж ймовірно, що якби мовчання ще більше затягнулось, Кіра, б протерла в ньому дірку, але так, як вона найбільше з всіх присутніх, чекала на прояснення ситуації, тому, вирішила взяти все в свої руки і почати дискусію, першою.

- Як вас там, звуть, Давид? Так, ось, Давиде, знайте, що тепер, ви винні мені величезну білу футболку, яку я так і не змогла, через вас, відправити своїй подрузі! - Цього разу, вона абсолютно не відчувала страху, Кірі хотілося висловити абсолютно все, що вона на даний момент, відчувала.

- Там була не тільки футболка, а й вино, що вже багато говорить про вас і вашу подругу - Давид відповідав впевнено. Навіть, краще було б сказати, з байдужістю. - Коли, ви кидали в мене ваш пакет, мабуть, про це забули і як результат, ваша футболка, вже далеко не біла, як би, я не намагався її реанімувати. Про це, вам ще розкажуть декілька синців, на моєму тілі. Тому, кому і варто зараз висловлювати своє обурення, так це мені. Але я не бачу в цьому сенсу. Мені не складно дістати для вас, нову футболку. Я приймаю вашу негативну реакцію, тому що на вашому місці, відреагував би так само, якщо не гірше.

- Чекайте, ви намагалися випрати футболку? - Кіра трохи пом'якшила свою ворожість.

- За це, скажіть спасибі Альядару. Я добре вихований, хоч вам, зараз, так може і не здаватися. Планував повернути вам, ваш пакет, за допомогою поліції. Перш, ніж ви продовжите кидати в мене обвинувачення, у всіх своїх бідах, дозвольте, хоча б прояснити всю ситуацію. - Давид жестом вказав Кірі та Альядару пройти до зали. - Коли, ми з вами зіштовхнулись, спочатку я подумав, що ви просто недалека дівчина, яка у своєму романтичному стилі, літала в своїх думках, не помічаючи нікого довкола. - Кіра хмурилась, але не перебивала, уважно слухаючи, кожне слово. - Я вважав, що ваша легковажність, на фоні мрійливості, була справжньою дурістю, адже, вас реально могла збити машина. Але вам пощастило, автомобіля не знайшлось, тому, це зробив я. Моя негативна думка про вас, швидко змінилась, тоді, коли, я побачив у ваших очах дикий страх. В той момент, я зрозумів, що ви від чогось, чи когось втікали. Судячи, з вашого зовнішнього вигляду, ви не були на пробіжці, тому варіант, про здоровий спосіб життя, теж відпав. Озирнувшись, я помітив, дивних і підозрілих, хлопців. Їх було двоє, вони впевнено рухалися в наш бік. Мені не спало на думку нічого кращого, крім того, щоб швидко накинути на вас свою куртку і як у дешевій мелодрамі, створити ілюзію, ніби ми двоє підлітків якім байдуже на моральні норми і принципи, тому, вони просто цілуються собі серед вулиці. Хочу наголосити, що моєю метою було вас захистити, а не чіплятися. За мною, вони вас не побачили, тому побігли в інший бік.

- Кіро, виходить, того вечора, тебе дійсно хтось переслідував і твої страхи, були не безпідставні! - Альядар різко ввтрутився в розмову. - Саме цього, я й боявся. - Сказав, він не без смутку в голосі. - Гадаю, це був хтось, хто точно знав про нашу зустріч з Леонідом. - Чомусь, коли він це говорив, Кірі здалося, що він звертався не до неї, а до Давида. - Тепер, коло підозрюваних ще більше зменшилось. Мені треба терміново розповісти про все Леоніду. Тобі точно не можна в готель, поки все не заспокоїться. - Він подивився на розчаровану дівчину і сказав, вибачаючись. - Кіро, мені треба поїхати. Давид, тільки ти, зараз чудово розумієш, про що я. - Він уважно подивився в очі племіннику, ніби просив, не вести себе так, як завжди. Кіра зробила висновки, що від неї точно приховують правду, можливо, є якась таємниця, яка її не стосується, але що ж їй тепер робити?. - Ми ще все детально обговоримо, але пізніше. - Сказав Альядар і пішов, залишивши Кіру та Давида, в цілковитій тиші, яку деякий час, ніхто не так і не поспішав порушувати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше