Vitaliter

"Смуток"

Я попрошу, залишися,
Не йди зараз нікуди,
Давай не говорити,
Давай мовчати будем,
Слова будуть мішати,
Нам досить заважати,
Ми будем тихо горіти,
В душі діри латати,
Мені так сумно одному,
Не розкажу я нікому,
Як за легкою усмішкою,
Тяжку ховаю я втому,
І в тому, себе знахожу,
А далі знову я тону,
Відрізок сірого тону,
Так в'ївся в голову, стоном,
Усе вже йде монотоном,
Награй мені свої тони,
Позбав мене самоти,
І лишніх слів, їх вагони,
І будь мені вірним другом,
І будь мені ти за брата,
В моїм короткім житті,
Достатньо було вже втрати,
Та не хотів я втрачати,
Самі усі десь тікали,
Напевно так було ліпше,
Їм так хотілось кричати,
А я бажаю мовчати,
І жодних слів не казати,
На захід сонця чекати,
Й тихенько в ньому вмирати.



#537 в Різне
#62 в Поезія

У тексті є: душа, життя, любов

Відредаговано: 07.05.2022

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше