"Прийшла війна в мою країну"

Прийшла війна в мою країну, на крилах, ангела пітьми,
Затьмарила собою днину, стоптавши правду чобітьми.
Усюди кров, а їй замало, замало тих страждань що є,
Вона ще більше їх приносить і злим дощем на землю льє.

Прийшла війна, дітей забрала, малих, великих і старих,
І на далекому Уралі, сміється карлик, наче псих. 
Прийшла війна "асвабаждьонна", і полонила всі міста,
А потім всіх "асвабаждала", людей від власного життя.

По всіх місцях де лише була, залишила свої сліди,
Сліди насилля, злоби й крові - сліди нікчемної орди.
Війна забрала в людей душі і просто знищила життя,
Лишила хлопчика без мами і по домам, своє сміття.

Вмочивши руки в кухль з водою, на цілий світ кричать - "...не ми",
А кров засохла аж до шиї, їх не назвеш уже - людьми.
Моя країна вся палає, її жива душа болить,
А її люди захищають, й до смерті будуть боронить.

Прийшла війна в мою країну, і вибрала для свої справ, 
Народ, що крові прагнув з давна, і сам на неї натякав.
Народ, який живе минулим і не бажає майбуття,
Наклав на себе власні руки, і вже немає вороття.

Війни ніколи не було б, якби її не сотворили, 
Дохлявий деспот й сатана, у бункері договорились.
Хотіли з Бога посміятись і знищити Його народ,
Та сміхом зараз і не пахне, зазнали тяжких перешкод.

Увесь народ, що Українці, ті що країна в них - "Одна"
Тебе війна, зустріли сміло, безодня жде до свого рва. 
Бо з нами Бог, Він нас боронить і витирає сльози нам.
Він нам дає все нові сили, щоби нести розплату вам.

Прийшла війна, і зруйнувала, всі наші мрії і діла,
Нам вже нема чому радіти, хороним ріднії тіла.
Міста горять, в селі палає, усе спалила вмить до тла.
Усе зламала, роздробила, серця позбавила тепла.

Чому прийшла ти, зла потворо? Чому торкаєшся мене?
Ти знаєш кара повернеться, і плата твоя не мине?
Всю біль, яку ти принесла і наситила мої діти,
За все прийде Небесний чек, і будеш сповна ти платити.

Ти думаєш, що Бог не бачить? Або ти думаєш - глухий?
Тепер весь світ уже побачив, у свому серці ти лихий.
І Бога там у нім немає, як і немає каяття,
Ти думаєш, що меш щасливий, забравши в іншого життя?

Я не прощу тебе війна, як і твоїх творців потворних,
Я не прощу твої діла, і твого царства всіх придворних.
Не буде вам уже прощення, і каяття вам не дано,
На вас чекають вічні муки і вічнеє пекельне дно.

2022