Внучка Одинокого вовка!

6✨


- Ну і де ти знову ходила? - біля дверей чекає мене злий і навіть трішки п'яний батько.
- У лісі робила віночки на свято.
- Ну що ти як не людина, по лісу бродиш, ну чому не можна як всі нормальні діти в полі квіти збирати. А чому до інших на річку не пішла? 
- Не хотіла, не люблю я з ними бавитись.
- От і маєш, начитана ти моя - ще зліше сказав батько - а з нечистю ти значить любиш бавитись.
- З тими що там біля річки не цікаво, з ними нема про що говорити. Одна каже: в мене карторля не вродила, а інша тваринки біди роблять. Якщо не про тварин то про городи, скучно мені з ними. А ті що на заробітках були, пафосу нахапались і розповідають про свою подорож з кучою брехні ніж правди.
- В кого ти правельна така вдалась 

 - хапається батько за голову - чому ти не можеш бути як інші діти. Вся в маму! - тут він закричив а потім різько закрив рота.
- А мама що теж любила по лісу гуляти? -  про неї знаю дуже мало, батько взагалі про неї не розповідає, а сусіди казали що вона була тихонею і дивачкою.
- Тобі не потрібно знати!- огризнувся він.
- Як не потрібно? Вона моя мама, я навіть не пам'ятаю її, яка вона була? Ти ніколи не розповідав про неї. Сам мене не пускаєш до лісу, ким вона була? Чому ми так далеко живемо від інших людей?
- Ти і так не зрозумієш, іди в хату. Ти покарана!- він показав на двері а сам пішов кудись, я заплакана і без того, втекла до себе на ліжко. Та коли вже засинала почула що під вікном хтось миготить ''Оленко, моя Оленко, чому з нею так важко? Вона вся в тебе! Така же чорнява красуня. Я так сумую за тобою душа моя. Наша донечка вже доросла і питання вже дорослі. А я досі боюсь їй розповідати про тебе, моя лісова принцесо. Мені набридло жити без тебе.'' Я піднялась тихенько і побачила як батько сидить на лавці під вікном з бутилкою горілки в руках і говорить до місяця.
'Бідненький, страждає' - думаю собі. 'Але чому лісова принцеса, невже моя мама була Мавкою' з думок мене вибив дивний храп, це був батько що так і заснув під вікном. Я пішовши на двір, викинула ту кляту бутилку щоб і духу тут її не було і поперла батька на ліжко. Хатка в нас була невеличка: маленька кухня з столиком біля дверей з права віконце і під ним двомісне ліжко, шафа де спить батько з ліва одномісне ліжко, шафа і все це  шторкою перекрито там сплю я.
Притягнувши його до ліжка зняла верхній одяг і прикрила його покривалом. Сама ж теж лягла поклавши віночок біля себе. Заснула швидко як і проснулась. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше