Глава 12

Після сварки з Джорджі у мене залишився неприємний осад. Подруга все-таки хотіла врятувати мене від небезпеки. Мене щось гризло із середини через цю негарну ситуацію із заступницею. Невже це прокинулася від затяжної зимової сплячки совість?

Я швидко переглянула і підписала папери, які принесла Джорджі, та віддала їх секретарці. Краєм ока помітила обпалені в пориві гніву гардини, тому заодно попросила Енн зайнятися їх заміною.  

Я не знаходила собі місця від хвилювання і тривожних передчуттів. Стало затісно у великому кабінеті, не вистачало відкритого простору рідного світу. Враз голову осяяла блискуча ідея, як розвідати обстановку у стані ворога, залишаючись ніким не поміченою. Моє колишнє життя ще неодноразово перевернеться з ніг на голову. У крові бульбашками шампанського заграв адреналін, обіцяючи пригоду з присмаком гострого перцю. Нарешті я вирішила, як діятиму далі. Шалена вигадка здавалася занадто авантюрною і небезпечною, але такою оманливою і захоплюючою.

Ахаха, я влаштуюся на роботу до Деніела Шелдона, щоб вивідати всі секрети ворога. Залишається детально все обдумати, адже виконання плану повинне бути бездоганним. Подробиці повідомлю Джорджі в понеділок, коли вона відійде від стресу. А саме зараз я придумаю легенду для … Діани Марсет. Назвемо так нову секретарку-детектива.

Звичайно, це вищий пілотаж для кіцуне (а особливо з браслетом-блокіратором на руці)  – створити нову особистість з власною аурою, підробити купу документів про навчання, трудовий стаж, відзнаки і грамоти від керівництва. Важко? Труднощі закаляють характер, а ще подібні викрутаси зберігають життя.

Суботу та неділю я працювала над перевтіленням у Діану. Не забула навіть винайняти для неї квартиру, зібрати гардероб, складаючи по шматочках нову особистість. Міс Марсет переїхала з іншого міста, а причиною такого рішення стало розбите серце. В базі даних знайшла інформацію про місцевого ловеласа-фермера, який навіть не пам’ятав, зі скількома дівчатами зустрічався. Моя красуня виявилася сиротою, яку виховувала тітка-одиначка, та й вона нещодавно померла. Будинок тітки продали за борги, тому Діану ніщо не тримало на рідній землі. Так-так, вона встигла закінчити коледж у в провінційному містечку, мала гарний послужний список та рекомендації. Ще трохи попрацюю над зовнішностю, борючись з протистоянням браслету, і буду готова позмагатися за вакантну посаду (не сумніваюсь!) сумлінної секретарки містера Шелдона.

Рішучою ходою ранком понеділка крокувала до скляних дверей компанії «Фоксістрім», коли позаду почула знайомий голос:

— Еліс, зачекай!

Озирнувшись, зустрілася поглядом із сірими очима подруги. Вона пришвидшилась, перейшовши на біг, на ходу намагаючись застебнути чорну сумочку. Я зупинилась, чекаючи на брюнетку.

— Привіт, Джорджі, – ніжно усміхнулась заступниці.

— Алісіє, вибач мене за п’ятницю, – прошепотіла вовчиця, – Минулий тиждень виявився занадто напруженим.

— Не слід виправдовуватись, – відмахнулась я, – Зараз мені потрібна твою допомога.

— Інтуїція мені підказала надзвичайні речі. Успішна керівниця «Фоксістрім» вирішила почати життя спочатку на новій роботі, – хитро примружилась Джорджина.

— Я вражена! Від тебе нічого не приховати.

— Йой, я не перший рік живу на світі. Я навчилася шпигувати, не викликаючи підозри.

Ми з подругою увійшли до мого кабінету. Дякуючи секретарці, офіс знову навівав комфорт з новими гардинами. Звичним порухом створила закляття тиші, щоб ніхто випадково не підслухав нашу розмову.

— Еліс, я підготувала для тебе невеличкий подарунок, який допоможе тобі залишитися живою, – Джорджі простягнула мені медальон.

— Залишитися живою? – розгублено перепитала я і почала розглядати прикрасу. Тоненький ланцюжок із червоного золота, медальйон із сапфіром в центрі у візерунчатій оправі.

— Ти все правильно зрозуміла. У твоєму випадку – життєва необхідність.

— Але чому? – здивувалася я.

— Закляття тиші працює? – зненацька поцікавилась брюнетка.

— Так, я відпрацювала дану навичку.

— Цей артефакт я придбала на «чорному» ринку.

— Джорджі, ти мене вражаєш, – ошелешено прошепотіла я.

— Ми живемо у великому місті, а я маю багато корисних знайомств. При бажанні, можна знайти навіть більше, ніж «чорний» ринок із забороненими речами.

У мене забракло сил для висловлення всього спектру емоцій, які зараз відчувала.

— Пам’ятаєш, у п’ятницю в тебе трапився самовільний викид магії? – Джорджі краєм ока покосилася на нові гардини, – Тоді я припустила, що браслет має побічний ефект, про який тобі забули повідомити у Міністерстві. Прикраса в рази зменшує твій контроль над собою. Якщо в спокійному стані твої магічні здібності майже повністю блокуються, то при  викиді адреналіну в кров твоя агресія стає дійсно вогняною – ти можеш або спопелити все навколо, або в людській подобі у тебе неконтрольовано з’явиться хвіст кіцуне. Якщо не віриш, можемо прямо зараз перевірити мою гіпотезу.

— Ні, дякую. Повірю тобі на слово, – відкараскалась від випробування контролю і нервів на міцність, – Ще є якісь сюрпризи?

— Виявилось, фірма Деніела обладнана захистом від перевертнів. Чомусь чоловік здогадується про наше існування, і не бажає з нами мати нічого спільного.

— Невже є професіонали, які спеціалізуються на подібних охоронних системах?

— Ти чула про мисливців на перевертнів? Отож-бо. Наш знайомий товаришує з подібними людьми.

— Були, напевно, якісь причини так захищатися від перевертнів.

— Два-три роки тому Шелдена заледве не загнав на той світ один навіжений з клану ведмедів. Пізніше було ще кілька замахів, які закінчилися повним провалом – сигналізація вчасно спрацювала.

— Це все дуже цікаво. Та боюсь, що після отриманої інформації, мій ідеальний план шпигування на чужій фірмі тріщить по швах.

— Як же ти планувала втілити задумку в життя? – поцікавилась брюнетка.