Володарка темних гір. Дарія Дагаз

4.2

- Настойка болотних трав найкращий засіб для укріплення організму. Давайте її щоранку перед їжею.

 Чую якусь розмову. Вона і виводить мене з дрімоти. Відкриваю очі щоб побачити велетенську жабу, що стоїть наді мною. Здається мої очі передали весь жах побаченого. Жаба хмуриться і відходить.

 З боку залишається лише якийсь чоловік з вигляду років тридцяти п'яти. В нього швидко з жалісного погляду переходить в серйозний, важкий та навіть злий.

 Мене здивувало, що на його голові була золота корона. Звичайний товстий обвідець, схожий на перстень. Здається я схожу бачила в інтернеті серед корон європейських монархів. Невже сам король переді мною?

 Він зводить разом світлі, майже сиві брови хмурячись. І вдивляється в мої очі. Волосся та його борода також попелясто-білі. На обличчі ледь помітний шрам, що йде тонкою лінією від лоба до щоки з лівого боку. Тіло наче бодібілдера. Велике, накачане. Широкі плечі, вузькі стегна, довгі ноги. Він не менше 2 метрів у висоту. Одягнений в білу сорочку з широкими рукавами. Манжети та горловина обшиті червоними камінчиками схожими на Сваровскі. Чорна шкіряна безрукавка з золотими ґудзиками. На останніх якийсь малюнок, дуже схожий на рослинний. Чорні шкіряні штани з широким поясом. Взуття не видно, а вставати спеціально щоб роздивитись було незручно, хоч і дуже цікаво.

 Я перевела свій погляд на першого чоловіка. Що він був чоловіком сумнівів не було. Хоча обличчям схожий на жабу ропуху і руки теж зелені, а пальців лише три та і ті з перетинками. Статурою був схожий до короля, але сильно менше. Десь на голову нижче, плечі вужчі, хоча й видно, що підкачане тіло. Одягнений в зелену на дрібні, гулько подібні ґудзики вздовж всієї довжини сорочку. Зелені приталені лосини. Ну точно жаба. А може це король жаб? Он скільки їх біля мене розвелося. Жартівливо подумала я.

 Стояв зелений поруч вікна та побачивши, що я більше не боюсь підійшов ближче і просунув мені прозорий кубок з якоюсь коричневою жижею зі словами:

- Випийте, зараз це дуже потрібне вашому організму.

 Було трохи противно, але коли взяла в руки і понюхала окрім запаху м’яти нічого не відчула і на смак жижа була, як бананове желе. Тіло стало таким легким і невагомим, а очі почали закриватися. Мить і ось я сплю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше