Глава 3

Доки Я дійшло до столика, то Адель з Вадимом вже присіли і почали знайомитись між собою. 

-  Артем - простягнув руку незнайомець. 

 - Злата- - стримано відповіла. 

 - Дуже приємно - мило посміхнувся хлопець, а мій погляд ковзним по столі на якому не було алкоголю, а тільки мохіто з льодом, але можливо воно алкогольне, хоча по хлопця і не скажеш, що вони випили. 

 - Знаєте, ми вже вас давно помітили - зізнається Вадим. 

 - Друже, та як таких красунь можна не помітити ? - підіграв йому Артем. 

 - Дякуємо - відповіла за нас двох Аделіна. 

 - Дівчатка, що ви будете? - запитує Влад. 

 - Мохіто , тільки без алкоголю - відповідає подруга, а Влад переводить погляд на мене і Я киваю. 

- Можливо шампанського ? - звертає на себе увагу Артем .

- Ні - відповіла я .

- А це правильно - ще ширше посміхнувся юнак .

- А можу я поцікавитись ? - впевнено дивлюсь прямо в очі хлопцю.

- Звісно - відповів він і підсунувся до мене ближче  , так як Артем сидів біля мене , а Влад біля Аделіни .

- В вас мохіто алкогольне , бо на столі немає жодного алкогольного напою - хлопець від мого запитання просто посміхнувся .

- А ти не схожа на інших дівчат - що це за відповідь така , я взагалі нічого не зрозуміла - без алкоголю .

- Знаєш , ти також не схожий на інших хлопців - вирішила відповісти йому тим самим .

- І чому ж ? - ставить теж саме запитання , яке крутилось в моїй голові .

- Всі хлопці ідуть в куб тільки за двох умов : напитись і знайти дівчину на ніч - так , хоч мені і сімнадцять , але я добре знаю про все .

- Тобі скільки років ? - це запитання збило з коії .

- Сімнадцять - відповіла впевнено .

- Тоді як ти сюди потрапила ? - ставить це одне запитання юнак .

- Нас брат Аделіни пропустив , він тут барменом працює - і тільки тепер я зрозуміла , що в Артема можуть бути проблеми через нас . Хоча  Артем простий хлопець і що він може . Та і кому потрібні чужі проблеми .

- Барменом - задумливо відповів він , а я тим часом переважу погляд на подругу і Влада , які мило воркували між собою - дівчатка вирішили погуляти перед вступом .

- Так - впевнено відповідаю .

- Тоді пропоную випити за нас - тягнеться за стаканом юнак .

- Ти вже знаєш про мене дещо . можлива розкажеш щось про себе ? - запитую Артема , а він просто дивиться на мене таким сканованим поглядом , що я просто не витримую і опускаю погляд .

- Можливо краще потанцюємо ? - тільки тепер я звертаю погляд на те , що в залі лунає повільна мелодія , і Влада з Аделіною вже немає за нашим столиком .

- Можна - і Артем першим підійматися і подає мені руку .А він галантний , промайнуло в моїй голові . Хлопець повів мене на середину танцювального майданчика , поклав руки мені на талії і зімкнув їх , а я поклала свої руки на його широкі , накачані плечі .І тільки тепер я звернула увагу на те , що хлопець вищий від мене майже на голову . На вигляд йому день двадцять три . Доки я потонула в своїх роздумах , Артем мене розглядався і досить прискіпливо , але я також підняла на нього свій погляд і подивилась прямо в очі . його руки ковзали по моїй талії , але не спускались нижче і це мені сподобалось , адже хлопець тримав дистанцію . про себе я також відзначила , шо він не погано танцює , тому вирішила запитати його про це .

- Де ти навчився так гарно танцювати ? - хлопець і справді плано вів мене в танці .

- Ніде - знизив плечима він - Це взагалі третій раз коли я танцюю повільний танець , враховуючи вальс з мамою на випускному - легко відповів він .

- Справді - щиро здивувалась я - то можна вважати , що мені повезло ? - знову подивилось в його карі очі .

- Звісно - самовпевнено посміхнувся він . І на цьому повільна музика закінчилась , але хлопець не відпустив мене  і ми почали рухатись вже рід танцювальний трек .Так минуло ще пів години , ми далі продовжували танцювати з Артемом , але мені потрібно було вийти в вбиральню 

- Я піду до вбиральні - повідомляю хлопця .

- Добре , Тебе провести ? - це запитання я не очікувала .

- Ні , краще покажи в якій він стороні - тепер я зрозуміла , що не знаю де вона находиться . тому попросила допомоги в хлопця  .

- Ось там - показав він на право - я почекаю тебе за столиком - і так ми розійшлись в різні сторони .

Я швидко знайшла кімнату і  зробила всі справи , як виявилось там були навіть ватні диски і міцелярна вода . Це мене приємно здивувало , ото власник постарався . З макіяжем в мене все було нормально , тому я повернулась за столик .

- Ти вже повернулась ? - одразу запитав Артем .

- Так - відповіла .- А де Аделіна і Влад ? 

- Ось там танцюють - показує рукою в пік пари , яка обіймається на танцювальному майданчику .Схоже вони сподобались один одному - я тобі морозиво замовив , подумав , можливо ти захочеш .

- Я його просто обожнюю щиро радію і беру в руку тарілочку - щиро дякую .

- Та нема за що - легко відповів він .

- То ти відповіш на моє запитання ? - ще раз запитую 

- Так , мені двадцять два - а я вже думала , що він забув .

- А ти ще навчаєшся Чи працюєш ? - знову ставлю запитання .

- Пра...- але він не встиг відповісти, бо до столика підбіг Алекс .

- Злато , ось тобі хтось телефонує - і простягає мені сумку - Артем Сергійович ?- шоковано дивитися на хлопця .

- Так - стримано відповів Артем .

- Ви що знайомі ? - тепер мені стало цікаво .

- Так , Артем Сергійович власник клубу - відповів Алекс .

- Хто ? - шоковано вигукую .