Глава 12

З кожним маленьким кроком я ставала ближче до дверей і мої ноги з кожною секундою тряслись сильніше . Ось я стою пере самими дверима , спостерігаю за силуетом , який так нікуди і не подівся . Повільно провертаю ключем у замку і відчиняю двері . Швидко виставляю перед собою балончик , який таки додумалась взяти з собою .

Нічний гість робить крок на зустріч і тепер його обличчя освічує світло з моєї кімнати .

Ти знаєш , що людей не можна лякати ?- бурхливо питаю .

Знаю - спокійно відповідає мій новий знайомий  - я ж написав , що ввечері ми побачимось , чи ти не прочитала записку .

Читала , але не думала , що ми і справді зустрінемось - чесно зізнаюсь .

Чому ?- ставить питання .

- Давай краще проходь , бо тебе може хтось помітити - швидко відповідаю і вже через хвилину він стояв посеред моєї кімнати , доки хлопець розглядав мою кімнату я зачинила двері і повернулась до хлопця .

- А в тебе тут гарно - раптом промовляє він .

- Дякую , сідай , тільки в мене тут трішки безлад , я документи розглядала _ відповідаю і починаю збирати свої роздруковані папірці .

- А що за документи ? - цікавиться він .

- Та тут інформація на нашу фірму - відповідаю і закінчую збір документів , повільно відходжу до комода і кладу все в першу полицю .

- Мені цікаво , як ти заліз на мій балкон ? - ставлю питання , яке мене дійсно цікавило.

- Дуже легко , це тільки другий поверх - легко відмахується він . а я звертаю увагу на його руки і довгі фаланги , мені завжди подобалось це в хлопцях .

- Знаєш що саме дивно ? - з посмішкою промовляю .

- І що ж - з серйозним обличчям відповідає .

- Те . що ти залазиш до мене в кімнату , а я навіть не знаю твого імені  - це було дуже дивно .

- ну тоді я буду Ромео - з посмішкою відповідає .

- А якщо справді ? - коли він сказав Ромео , то я згадала слова подруги . і моя усмішка стала ще ширшою.

- Якщо справді , то Роман - нарешті я дізналась його ім'я .

-  Дуже приємно - відповідаю .

- І мені Злато - посміхається у відповідь .

- А ким ти працюєш  , якщо ти живеш у тому будиночку ? - цікавлюся в нього .

- Сідай , а то розповідь  буде довга - промовляє і  я прямую до нього , він опирається на  спинку ліжка , а я сідаю біля цього . Рома однією рукою обіймає мене , а іншу кладе на моє коліно . Повільно погладжує його , а це мене аж ніяк не бентежить , навпаки в його обіймах мені спокійно і добре . Доки я хлопаю в долоні  світло виключається , і кімнату освітлює тільки мій нічний , який розмістився з боку біля ліжка .

 - Насправді я приїхав сюди з Кропивницького  , десь два місяці тому , за освітою я юрист , і хотів працювати в вашій компанії , але твоя мама , взяла до себе в охоронці , мовляй так буде краще , я хотів заперечити та відмовитись , але вона вжила інших заходів і я був змушений погодитись . Так , як я їй потрібний цілодобово , тому й живу в тому будиночку . Ще коли я навчався , то  познайомився , з твоїм батьком , коли він приїжджав до мого міста  . Ми досить добре порозмовляли , хоча і знайомство у нас було дивним , але він сказав мені одну річ , яку я ніколи не забуду , саме тому приїхав , щоб працювати у його фірмі , але коли дізнався , що його з нами вже немає , то було пізно , і йти мені було нікуди .

-  Тобто ти був знайомий з моїм батьком ? - здивовано запитую .

- Так ,   він був чудовою людиною , і ше багато розповідав про тебе - з усмішкою промовляє .

 - Надіюсь хороше - обережно запитую .

 - Ну звичайно - посміхаючись відповідає .

 - Якщо ти юрист , то зможеш мені допомогти ?- запитую , адже він вже має освіту і добре розуміється на своїй справі .

 - Звичайно , але сьогодні хочу побути з тобою - спокійно відповідає , а в мене мурашки від того , що він хоче побути зі мною .

 - Добре , можливо фільм подивимось - відповідаю , коли розумію , що я вже довго нічого йому не відповідаю .

 - Можна - знизує  плечима юнак .

 - Тоді ти вибираєш фільм , а я зараз прийду - пропоную йому угоду .

 - Добре - відповідає і набирає з моїх рук ноутбук , який я вже встигла підняти з полиці .

 - Швидко спускаюсь на перший поверх і зустрічаю там тітку Олю , яка миє підлогу , вона завжди це робить пізно ввечері , щоб кожного ранку було чисто .

   - Тітко Олю ,  а ви не бачили , де мама ? - запитую в неї , адже на дворі вже ніч ,  але вона так і не повернулась .

 - Ні , вона ще не приходила - відповідає вона .

 - Добре , дякую - швидко зникаю за  дверима кухні , підходжу до морозилки та дістаю звідти морозива , як завжди воно з кокосом , в іншу руку буру дві ложки та прямую назад до кімнати .

 - Ну , що ти вибрав щось ?- запитую в Роми.

 - Так , комедія підійде  ?- запитує в мене , а я радію , що він вибрав не жахи .

 - Так , звичайно - посміхаюсь і сідаю біля хлопця - я тут нам морозиво принесла , але не знаю , чи ти любиш з кокосом .

 - А не забагато морозива для такої маленької дівчинки?- з хитрістю в очах запитує .

 - Ну , я ж не сама буду його їсти - ці відповідь змушує його посміхатись , від чого в нього з'являється мила ямочка на щоці .

 - Звичайно - впевнено відповідає .

-  А ти не знаєш , де мама , бо наскільки я зрозуміла , то ти поруч з нею постійно , а зараз ти тут , але її немає ?- вирішила запитати в хлопця , щоб розставити всі крапки над і .

 - Я не знаю де вона , десь о четвертій годині вона дала мені останнє на сьогодні завдання , і сказала , щоб я їхав додому , а вона прийде пізніше - спокійно відповідає він .

 - Зрозуміло -  просто відповідаю і ми починаємо дивитись  фільм . Мушу визнати він був цікавий , хоча більшу частину з нього ми розмовляли . Рома намагався розвеселити мене , адже помітив , що після запитання про маму , я трішки засумувала . Десь , о першій годині ночі хлопець пішов геть і я заснула з запахом його парфумів на моїй подушці .