Глава 13

Прокидаюся зранку в хорошому настрої , як тільки підіймаюсь з Ліжка , то прямую відкрити двері на балкон , щоб раннє свіже повітря наповнило кімнату . Раптом я помічаю букет квітів , підходжу до нього і розпливаюсь в усмішці . Чудові сині волошки зібрані у гарний букет . Раніше мені ніхто не дарував таких квітів , тому я була приємно вражена . Занесла квіти до кімнати та пішла набирати у вазу води   , повернулась і ще раз поглянула на квіти , раптом в моє око впала записка , яка сховалась між квітами . Повільно витягаючи її розкриваю , і читаю зміст :

" Доброго ранку красуне ,

Думаю , що ти проведеш цей день чудово і не будеш сумувати . Ввечері ми побачимось і я допоможу тобі з фірмою .Частіше посміхайся , адже усмішка в тебе прекрасна " .

Ці слова змушують мене посміхатись , раніше мені ніхто не писав ось таких записок , тому мені було дуже приємно .

Швидко зробивши всі ванні процедури спускаюсь на перший поверх , мами як завжди немає і це мене почало бентежити . Думаю нам варто поговорити серйозно про це .  На сніданок я захотіла сирників , тому почала сама їх готувати . Вже через пів години все було готово і я почала свою трапезу . Подумки вирішую приготувати якісь пиріг , бо Рома вирішив мені допомогти і я хотіла зробити приємно . Тим більше він цілий день буде на роботі  та смачна вечеря йому не завадить .  Доки думала , який саме пиріг буду випікати , то вже й сирники закінчились . Швидко направилась до своєї кімнати та почала вибирати одяг , щоб піти в магазин по продукти . Одягла сині джинсові шорти та білий топ , волосся просто розчесала і залишила розпущеним , зробила мінімальний макіяж і вийшла з кімнати .

 - Добрий день - вітаюсь з Олександром і тіткою Олею .

 - Добрий - відповіли майже одночасно .

 - Тітко Олю   , я їду в магазин щось потрібно купити ?- запитую , адже за покупку продуктів відповідає жінка , а я б могла їй допомогти .

 - Так , потрібно фрукти свіжі купити та там в мене є ще цілий список - відповідає жінка .

 - То можливо ми разом поїдемо ?- запитую , адже так я зможу запитати в неї , що вдома в нас є і не переплачувати за Лишні продукти .

 - Добре доню  - з посмішкою відповідає .

 - Вже через двадцять хвилин ми були в торговому центрі , тітка Оля йшла поруч , а я везла візок .

Ми повільно проходились різними відділами та слідували за списком . Через пів години ми іже стояли на касі та Олександер доніс всі покупки , а я покликала тітку на чай  , вже звичайно відмовлялася , але я змусила її с бо сказала , що сильно ображуся .

 - Злоточко , не треба було мені йти з тобою - ще раз повторює жінка .

 - Не переймайтеся , все гаразд - запевняю її . Ми зробили своє замовлення , а саме  чорний чай для тітки Олі та зелений для мене , кусочок торту  наполеон і чекали свого замовлення .

 - Злото - почула я своє ім'я зі спини та обернулась туди .

  - Артем ?- здивовано питаю .

 - Так - підтверджує він і легко обіймає мене .

 - Знайомся , це тітка Оля - показую на жінку , яка почувала  себе дуже  не впевнено .

 - Артем  - сам відповів він .

 - Ти як тут опинився ?- запитую в нього .

 - Ну , це моє кафе , тому я тут частенько буваю - з усмішкою відповідає .

 - Правда ? - здивовано запитую .

 - Абсолютно  - підтверджує він  і саме в цей момент до нас підходить офіціант і світить наше замовлення за столик .- Аліса , це все коштом закладу - це Артем звертається до офіціантки .

 - Ні , ти що - заперечую я , але Аліса вже пішла геть .

 - Так , я пригощаю - чітко відповів він .

 - Добре , дякую - посміхаюсь йому .

 - Та вибач , я вже маю бігти , ще зустрінемось - прощається і так само легко обіймає мене .

 - Бувай - відповідаю і повертаюсь до тітки Олі .

-  І хто цей чарівний юнак ? - цікавиться жінка .

- Мій недавній знайомий _ відповідаю і роблю один ковток напою .

- Зрозуміло - з хитрість відповідає.

Доки ми пили чай і смакували десертом , то розмовляли про всякі дрібниці , а дорогою додому , я розповіла , що хочу приготувати пиріг з вишні та запечи м'ясо з картоплею в духовці , Тітка Оля знала , що я добре вміла готувати , тому легко віддала кухню в моє господарювання . Піднялась до себе в кімнату  , щоб зав'язати волосся , але  тій мобільний не дав мені цього зробити .тому прийшлось прийняти виклик .

 - Добрий день - одразу почала я .

 - Добрий день - чемно відповідаю .

 - Злата Ігорівна ?- ставить запитання  мій співрозмовник .

 - Так - відповідаю .

 - Це  Іванка , секретар Ілони Сергіївни - відповідає дівчина .

 - Щось сталося ?- ставлю питання , адже не розумію , навіщо вона мені телефонує .

 - Ні , просто вона сама попросила вас приїхати на фірму прямо зараз - швидко відповідає .

 - А чому сама не набрала ?- це запитання мене справді мучило .

 - Я не знаю - просто відповідає .

 - Добре , скажи , що я зараз приїду - відповідаю і прямую на вихід з будинку . Коротко кажу Олександру і ми вже їдемо до офісу .

Швидко віднімаюсь до потрібного поверху і зупиняюсь біля Іванки : 

 - Мама у себе ?- питаю , адже мені не давало спокою те , що мама мене навіть на роботу викликала , мабуть, це і справді дуже важливо .