Глава 17

Пройшло кілька хвилин з того моменту , як я усвідомила , що їй вісімнадцять . Вона старша він мене всього на рік  , хоча виглядає  набагато старше .  Але ще більш мене шокувало ,те  що більш ніякої інформації  не було . Одна фотографія і дата народження , це надзвичайно дивно  . Згадую про Рому , який сидить поруч і повертаюсь в його бік . Він теж щось обдумує , але нічого не вимовляє .

 - Цікаво , чому на неї нема більше інформація ?- ставлю до нього запитання .

 - Не знаю , але ми це вияснимо - вір вірить у свої слова , а я вірю йому .

 - Так , але давай вже завтра , адже ми й так довго засиділись майже о пів на дванадцяту , а завтра нам обом на роботу - стомлено відповідаю .

 - Добре , але можна я побуду з тобою хоча б до того моменту , доки ти не заснеш ? - обережно запитує , а я дивуюсь його запитанню .

- Навіщо ? - одразу ставлю питання , хоча я й не була проти , але хотіла почути його відповідь.

- Буду оберігати твій сон - з серйозним виглядом відповідає .

- Ну, тоді добре - погоджуюсь , адже компанія хлопця мені подобається .

Швидко забираю пусті тарілки і відношу їх на кухню , хлопець тим часом чекає в кімнаті . Так , як макіяж я змила раніше , то тепер просто беру свою піжаму на єдинороги , по дитячому , але мені подобається . 

 - Мила піжама - відповідає хлопець , коли я повертаюсь до кімнати .

Його слова змушують мене червоніти , тому я просто вимикаю головне світло , а на томіст включаю нічний біля ліжка .

 Як тільки я сідаю , то хлопець забирає ковдру , щоб я лягла , потім закриває мене нею і дивиться в очі . Він так і сидить обпершись спиною на крій ліжка , а я лежу і дивлюсь на нього. 

 - Розповіш щось цікаве - прошу у нього , адже наша тиша мене турбує .

 - Наприклад ?- тихо вимовляє .

- Якусь цікаву історію з твого життя - справді , мені хотілось більше дізнатись про хлопця .

 - Ну , в мене багато історій , але одну таки розповім - відповідає і ліга, так само як я , кладе одну руку за мою голову та уважно дивиться на мене .- Коли мені було п'ятнадцять , то друзі покликали мене на пікнік , там ми провели гарно час , смажили сосиски та картоплю , співали та танцювали . Той день я запам'ятаю назавжди . Коли вже темніло , то я вирішив піти пройтись вздовж пляжу і до мене підбігла маленька дівчинка , в якої були великі карі очі , ще мало і з них лиляся сльози . Вже після вона розповіла , що вона втекла від тата , бо вони  посварилися . Я взяв маленьку ручку у свою долоню - відповідаючи це він повільно бере мою руку у свою , я це тільки відчуваю , а мої важкі повіки вже не відкриваються - і ми разом пішли шукати її батьків . Дівчинка була дуже красивою і запала мені в серце - останні слова я вже не пам'ятаю , адже поринула в царство Морфея . Можливо останні які вимовив хлопець , можливо це просто моє марення   але я точно знаю спати коли він поруч набагато спокійніше .

Хоча глава маленька , але  я вирішила опублікувати її сьогодні , тож приємного читання і не забудьте поставити зірочку , адже саме так , я буду знати , що ви чекаєте продовження