Глава 23

 - Як маленький скарб ? - тихо промовляю .

- Саме так - зізнається він , а я ще міцніше стискаю його шию.

- Ти навіть науявляєш як мені приємно чути ці слова - чесно зізнають .

- А ти не уявляєш , що робиться зі мною , коли ти поруч - вимовляє і припадає своїми губами до моїх . Я не очікувала , тому просто затремтіла , а потім повільно почала відповідати , на моєму тілу розлилося тепло , а гуми ніжно змикались у п'янкому поцілунку . Я обережно поклала свої руки на плечі хлопця , а він свої перемістив свої на мою талію і ще сильніше притиснув мене до себе . Повільно розімкнувши наш поцілунок він пильно подивився в мої очі , а я від сорому опустила голову і просто стала схожою на червоний буряк .Зрозумівши , а це мій перший поцілунок стала якось тепло на душі , адже я зробила це з людиною , яку справді мені подобається .

 - Зайчику , ти не маєш мене соромитись - тихо шепоче він , а я ще більш почервоніла .

 - Чому ?- запитую , бо хочу знову почути його зізнання .

 - Тому , що я люблю тебе - після цих слів я підіймаю на нього свій погляд і не може зрозуміти ,чи це правда - Так , саме люблю , раніше зі мною такого не було , а зараз я розумію , що 'ти не просто дівчина , поруч з тобою   я почуваюсь підлітком , який не може витримати твого погляду - зізнається він , а я просто розпливаюсь в посмішці .

 - А мені здалось , що ти почуваєшся впевнено - відповідаю я .

 - Це тобі тільки здається - відповідає з посмішкою і цілує мене в щоку .

 - А що ти там горовив про сон ?- запитую, в  нього .

 - Говорив , що вже спити пора , бо завтра робота , а ти й так втомилась і день був стресовий , але від тепер , ти під моїм наглядом - строго вимовляє він .                                   

 - То мені потрібно боятись ? - запитую , хоча й сама розумію , що зробити він мені нічого не зможе .                           

Звичайно , адже я буду слідкувати за тобою постійно - чітко вимовляє він , він чого мене з'являється посмішка і я вже не можу її стримати .

 - Ей , чому ти смієшся ? - обурюється він .

 - Тому , що я вже хочу побачити , як ти будеш слідкувати за мною - хоча мені було й ,міцно , але все-таки дуже приємна його турбота .

 - От і побачиш - переможно посміхнувся він .           

 - Добре , але зараз справді пора лягати - відповідаю .          

 - Так , я саму тебе не залишу , тому я ляжу на підлогу - вимовляє і підіймається з ліжка .

 - Можливо ляжеш поруч імені так буде спокійніше - тихо промовляю .

 - Добре - відповідає і повертається на ліжко .

Зачекай , в мене є твої речі , які ти давай мені тоді , думаю в спортивних штанах буле легше спати ніж в джинсах - промовляю і підіймаюсь , підходжу до шафи та дістаю його речі . Даю йому штани та футболку і промовляю : ось , переодягся , а я почекаю за дверима . Звісно хлопець спокійно міг піти  до ванної кімнати й там переодітись , але річ у тому , що в нас розставлені камери , в будинку всюди крім моєї кімнати , адже я була проти і тато мене послухав , а на дворі тільки при вході .

Через п'ять хвилин я вже заходила у свою кімнату , виключивши основне світло лягла на ліжко і Рома одразу обійняв мене , а я відповіла йому .

 - Добраніч - тихо промовила .

 - На добраніч зайчику - відповів і вже за декілька хвилин я просто поринула в царство Морфея.

Хоч глава і маленька , але мені буде приємно побачити ваші зірочки , коментарі та  підписки .