Вона

Розділ 10 Старі-нові розмови (1)

Після всіх проведених допитів Інспектор Хьюз розклав перед собою на столі всі свої записи, зроблені під час розмов, і документи, надані лабораторією та експертами. Посередині, в оточені всіх паперів, лежало дві фотографії: на одній була зображена Ен Міллер, на іншій – Софі Роджерс. Одна дівчина зникла, інша – мертва.

Сестри?! В це неможливо повірити. Звісно, так буває, що рідні по крові сестри чи брати не схожі між собою. Не зовнішня несхожість збивала з пантелику та сіяла сумнів стосовно їхньої спорідненості.

Щось було інше. А що саме, детектив, поки не міг зрозуміти. Треба було шукати родичів, батьків, кого-небудь. Опитавши чотирьох причетних до цього розслідування, інспектор Хьюз заплутався ще більше.

Вже була майже ніч. Поліцейський відділок працював цілодобово, але інспектор мав фіксовану кількість робочих годин на тиждень, і сьогодні містер Хьюз їх використав майже повністю за один день. Він втомився і хотів спати. Він не міг зрозуміти, що саме його непокоїло в цій справі. Звичайне розслідування. Таких в нього було безліч за двадцять років роботи. Але це розслідування було для нього наче життєвонеобхідним. Вдома на містера Хьюза чекала дружина та смачна вечеря, але він їй зателефонував та попередив, що затримається.

Інспектор Хьюз вирішив зранку поїхати в Уеллінборо, рідне місто Ен Міллер, де вони познайомились з містером Вілсоном. Вони, містер Вілсон та місс Міллер, нібито зустрічались два роки, але знайомити з друзями він привіз її тільки зараз. Чи це сталось лише по причині їхнього переїзду до Лондона? Не зрозуміло. Таке враження, що цих двох років як і не було в їхньому житті.

Цікаво дізнатись, про причини звільнень містера Вілсона з декількох лікарень за достатньо короткий термін. Причина була в розповсюдженні заборонених препаратів? Містер Гроссум сказав, що батьки Нета і він сам допомогли йому не потрапити за ґрати. Напевно, що і самого Нета вберегли навіть від розповсюдження цієї інформації.

- Пане інспекторе, Ви ще довго тут будете?

- Місс Янг, я не знаю. Ви можете бути вільні. Йдіть додому.

- Дякую. Якщо буде щось термінове – телефонуйте.

- Обов’язково. Дякую. До завтра.

- На все добре.

Місс Янг пішла. А інспектор Хьюз знову поринув у свої роздуми.

Ен Міллер та Софі Роджерс. Ен Міллер та Енжела Адамс. Ен Міллер та Нет Вілсон. Ен Міллер та Кріс Гроссум.

Скільки людей пов’язані з однією людиною. Сестра. Подруга. Наречена. Друг. Медична сестра чи екскурсовод? Мила та сором’язлива чи хтива та ласа до грошей? Сирота чи дитина люблячих батьків? Міллер чи Роджерс?

Хто Вона?

    Два роки тому

- Вони тебе побачили?

- Лише один з двох. Інший стояв спиною.

- Встигла сфотографувати?

- Так. Завтра вже буде у всіх місцевих ЗМІ.

- Не боїшся?

- Ні. Після того, що вони зробили…

- Ти їй розказала про нашу ідею?

- Ні, їй зараз не можна хвилюватись.

- Який вже місяць?

- Восьмий пішов. Її поклали на збереження.

- Вона в безпеці. Це найголовніше. Але… Що буде з нами?

- Не знаю. Він мене не встиг роздивитись, я сподіваюсь.

- Куди ми зараз їдемо?

- В Уеллінборо, це трохи більше ста кілометрів від Лондону.

- Думаєш, нас там не будуть шукати?

- Думаю, нас там не знайдуть.

Наші дні

Інспектор Хьюз забронював собі на ранок квиток до Уеллінборо. В обід він вже мав бути там. Треба ще буде зв’язатись з місцевим відділком поліції та архівом. Що саме він хотів знайти там, містер Хьюз і сам не знав. Ще містер Хьюз дав офіційний запит до лікарні в Единбурзі, звідки був звільнений Нет Вілсон. Детектив вирішив, що треба відповідь до сьогоднішніх питань шукати в минулих подіях. Чомусь за весь період роздумів над отриманою інформацією йому в голову прийшла лише одна думка – вони всі втрьох пов’язані: Нет, Ен та Софі. Але як? На це питання інспектор Хьюз і хотів знайти відповідь, і якомога швидше.

На годиннику вже була майже одинадцята година ночі. Дві доби пройшло, як вбили Софі Роджерс, і майже півтори доби, як зникла Ен Міллер. А версій не було майже ніяких.

- Містере Хьюз, пане інспекторе!

- А? Що?

Виявилось, що він заснув. Його розбудив молодий поліцейський.

- Містере Хьюз, до Вас прийшли.

- Зараз?!

- Так. Дуже просили, аби до Вас потрапити.

- Хто це?

- Якась дівчина. Каже, що терміново. До завтра не зачекає.

- Вона назвала себе?

- Так.

- І?

- Місс Роджерс.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше