Вірші
Сподівання
Сподівання
Тікати, але куди?
Кричати, але навіщо?
Кохати, але не тебе,
І жити, отак прозаїчно!
Вдавати, що ти - це Вав!
Читати, лише журнали,
Рвати, душу в хлам
Мовчати, вдихаючи аромат кави.
І думати, що час - вода,
І мріяти про диво!
Але не має більше каяття,
Бо біль мій дощем змило!
О я не черства -
це такі нюанси,
Комусь - білая фата,
А мені, романси!
Тримтіть думки, ви не єдині,
Ось надії, моя рука.
Й тепло, почнеться в середині!
Бо скоро нова весна!
Бо душа - вона жива!
Немов пелюстка на картині,
Яка з любов'ю промовля,
Ти прекрасна - нині!
Усе мина.
Сльози, біль, розчарування.
А завтрашня зима,
Краса, любов, сподівання.
5.09.17.
#3792 в Різне
#747 в Дитяча література
Відредаговано: 08.12.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
