Вірші

Сину - ми не вічні

Ми не вічні пам’ятай,
Тож до мами завітай,
Розкажи де ти був,
І, що нового в світі чув.

Диво дивне, мамина любов,
До тебе прийде вона знов,
Ніжно й лагідно обійме,
Не важливо скільки часу ще пройде.

А ти, спіши любити цілий світ,
Ось дивись – це перший квіт,
Весна усе барвами вкрила,
І трішки дощем землю скропила.

Але у тебе не має часу,
І ти щось черстве, кладеш на вагу,
Брудні слова промовляєш,
Вони поранять і ти, – це знаєш.

Люба дитино ти схаменись!
І від злого сну іди проснись,
Мама для тебе одна на світі,
Нехай роки її будуть любов'ю зігріті.

07.05.2013 р.
Хоч на вірш надихнули, мої родичі, літературний герой вигаданий.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше