Вірші
Так треба.
Так треба...
Був колись час,
Я справді закохалася,
І вірила у нас,
І від правди ховалася,
Була колись мить,
Ти сидів і роздумував,
Чи є між нами невидима нить,
А може ти, собі все понапридумував ...
Люстерко, розбилося на шматки,
І ми розбіглись, хто куди,
Я заховалась у твоїх але,
Де ти, ніколи "не кохав" мене,
А ти? А ти, любив, я знаю, що любив,
Але, по при те, наше люстерко розбив,
Бо ти, "не той", хто потрібний мені,
Бо через тебе, моє серце буде у вогні ...
Цікаві доля малює картини,
Я знову стою посеред вітрини,
Але той кого моє серце кохає,
Вдає, що нічого про це не знає.
Так треба йому вдавати,
Щоб я перестала кохати...
Щоб серце собі не ятрила,
Він вдає, що обтинає мої крила...
Але я літаю, на зло йому літаю,
Бо одну просту істину знаю:
Кохання, то і є моя сила,
Дякую долі, що його я зустріла.
О друже, серце моє кохане,
Ти для мене, наче горнятко кави,
Яке люблю частенько наповняти,
Щоб на доленьку свою погадати...
А що ж там далі у сюжеті,
Прочитаєте у наступному памфлеті,
Бо у житті не все є грою,
Коли любов керує тобою.
#РукописиНеГорять
#Карантинне
06.07.2020 р.Б.
"....." - у лапки, беруться слова, та фрази, якщо за змістом, вони означають зовсім протилежне ...
#3792 в Різне
#747 в Дитяча література
Відредаговано: 08.12.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
