Вірші

Потрібний.

Слова, то біль, то твоя отрута,
А я не смію сказати стій,
Бо, Я ними до підлоги наче прикута,
Хоч ти, й не покидаєш моїх мрій,
У серці живе лише біль,
Бо ти, не мій і я твоя мука,
Що з острахом шукає свою тінь...
Тай вітер шепоче "Це вічна розлука".

Час, загоїть мої рани?
Ти ж обіцяв мені!
Й життя намалює нові гамми,
Ти, присягнув собі...

Але правда є гіркою,
Я все ще плачу за тобою,
Мої слова не є просто грою,
Я не володію більше собою,

Серця не має, не має й душі
Й я навіки писатиму сумні вірші,
Час не вилікує мої рани, ні,
Ти все ще потрібний мені...

#Карантинне
#РукописиНеГорять
22.07.2020 р.Б.

Оксана Олійник

Подобається

#3792 в Різне
#747 в Дитяча література

У тексті є: кохання, природа, україна

Відредаговано: 08.12.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись