Глава 7

Зайшовши тільки на кухню я вступаю у щось мокре і як гепнусь. Єгор стоїть заливається сміхом. Але бистро заспокоюється, і подає мені руку. Коли  допоміг мені, він подав мені каву. 

-Ого, з якого такого дива, ти зробив мені каву? - здивовано спитала я

-Хотів зробити тобі приємно.

-Раз так, тоді дякую. - Я роблю глоток і понімаю що вона солоно-гірка. Я зі злості випльовую ту гидоту , і бачу шо Єгор відходить від мене, і починає бігти у свою кімнату, я біжу за ним, але не встигаю, він закрився. - Ну я тобі точно вітомщу. - подумала я, і пішла у мвою спальню. У спальні я читала книгу, і почула, що Єгор вийшов зі спальні, але я виришіла залишитися у себе. У кімнаті я сиділа напевно дві годити. Коли мені набридло я пішла до Єгора. Не постукавши я зайшла в його спальню, і побачила, що він спить. І в мене визріла цікава ідея. Я бігом пішла у свою кімнату, взяла маркера, і тихо зайшла в його кімнату. І приступила малювать. На його лиці я намалювала вуси, брови просто шикарні і бороду. Помилувалася своїм художеством я пішла у свою спальню ледь здержуючи сміх. Бо знала, що тей маркер довко не змивається. Пройшло ще десь хвилин тридцять, як у кімнату заходить Єгор. 

-Слухай, а ти не хоч прогулятися? 

-Та, можна. - ледь стримуючи сміх сказала я. Я взяла в руки телефон і не помітно сфотографувала його. 

-Тоді через час, я піду щас у ванну приведу себе в порядок і підем. 

-Без проблем, я чекатиму. - Як тільки він вийшов з кімнати, я побігла до дверей і закрила їх на ключ. І через секунду, на весь будинок

-Каріна, йоперний балєт, ти що зробила? Ти ще пошкодуєш за це. - Я сміюся на всю кімнату. Потім взяла телефон, і написала подрузі.Розповіла їй все від вечірки і до сьогоднішнього дня. Ми двоє з нею сміялися. І потім я вирішила піти прибирати на перший поверх. Я почала прибирати з кухні, бо там просто капєц, що твориться. І тут я чую шаги. О, Боже, тільки не він. І що мені тепер робити? 

-Карін, і що мені тепер з оцим лецем робить. 

-Так треба просто змить

-Воно нехріна не змивається. - він був настільки злий, що мені аж страшно стало

-Пішли зімною.-я попрямувала у свою кімнату і дала йому ацетон. 

-Дякую-сказав він тихо,і пішов до себе. 

На наступний день ми з ним не розмовляли. Я готувалася до школи. Якби я знала, що мене чекає у школі....