Глава 4

4

Цей ранок у житті Ніки був найкращим.

Вона мріє змінитися, аби із простої селянки, була розкішна дівчина із Києва...

Її розбудив будильник, у формі пінгвіна.

Була восьма ранку (*Ніка завжди прокидалася раніше, а тут у ВОСЬМІЙ, певно це тому, що вона втомилася з дороги).

-Ніко, підйом! Ми ж бігати маємо зранку! - гукала тітка.

-Ммм... Ммм... - сонно пробурмотіла Ніка.

-Так діло не піде! Вставай! - не здавалася Орися.

-Добре...

Дівчина застелила розкішне ліжко, вмилася.

Розчесала каштанове волосся, заплела гульку.

Одягнула чорні спортивні штани, білі кроси.

Взяла пляшку води.

І пішли вони з Орисею на пробіжку.

-Тітко Орисе, а та школа нормальна? - запитала схвильовано дівчина.

-Ну звісно! Найкраща в місті! Звісно, ти там підтягнеш свої знання... Бо одне діло селянська школа, а це київська гімназія!

-Надіюся мене там сприймуть...

-Сприймуть! Не хвилюйся.

Орися і Ніка пробігли два кілометри.

-Все! Може до дому? - голосно дихала Ніка. 

-Ну давай.

Ранковий Київ був також неймовірним...

Люди поспішали, сонечко гріло, легенький вітерець в обличчя.

Хтось був у парку, хтось також на пробіжці, хтось грівся на сонечку...

-Орися, Ніко, це ви? - гукала з кухні мама.

-Так.

-Думаю, Орисе, ти не проти, що я тут сніданок готую?

-Та ні! А що саме на сніданок? Щось дієтичне?

-Дієтичне? Хм... Та ні. Відбивні з картоплею, і український червоний борщ.

-Ааа.

-Мийте руки і за стіл.

Ніка помивши руки, забігла у свою кімнату, взяла щоденника:

<<Багато писати не буду...

1. Я буду вчитися у гімназії (я незнаю, що це, але кажуть це крута школа).

2. Відсьогодні я з тіткою Орисею ходимо на пробіжку.

3. І починається дієта! У мене. Я хочу бути красивою у школі.

Це звучить наївно, але я постараюся!

Все...>>

За сніданком, Орися почала розмову.

-Нікусь, після того як поїмо, поїдемо у гімназію, здамо документи на навчання. І після школи на шопінг. Як тобі ідея?

-Клас... Дякую вам тітко Орисе!

-Ти їж, їж. - сказала мама.

Ніка одягнула сарафана, туфельки, заплела колоски і взяла сумочку з золотавим ланцюжком.

Може Ніка просто наївна дівчинка, яка вірить у підкореня столиці?

Може й так...

Але, головне, що Ніка вірить у себе!