Глава 6

Ніка прокинулася першою.

Взяла пакети і почала розкладати речі для їхніх призначених місць.

Вероніка причесалася, вмилася, переодягнулася.

Пішла на кухню готувати сніданок.

Вирішила приготувати бананові млинці.

Прокинулася мама.

-Добрий ранок, доню.

-І тобі.

-Що готуєш?

-Бананові млинці.

-Що тобі вчора тітка купила?

-Багато чого. Одяг, взуття.

-Дороге певно?

-Ну... так. Але тітка сказала, що їй не шкода.

-Розумієш... Ми не в змозі заплатити їй за ці подарунки...

-Але, вона сказала, що безкоштовно.

Орися підслухала розмову, і була дуже зла на Валю.

Тому вона вирішила зайти на кухню, щоб розмова їхня закінчилася.

-Привіт, народ!

-І тобі добрий ранок.

-Що готуєш, Ніко?

-Млинці бананові.

-До речі, сьогодні, Ніко, у нас продуктивний день! Ми йдемо знову на шопінг. Бо я забула про смартфона і косметику.

-Дякую. Я обов'язково піду!

-Валечко, тобі також купимо щось. Дам тобі грошей, підеш щось купиш.

-Та ні не треба. У мене все є.

-Ну як знаєш.

Після сніданку, Ніка пішла одягатися.

-Тітко, йдемо.

-Іду, іду.

Приїхали у той самий торговий центр, де є все! Від одягу до їжі.

-Пішли по новий телефон. - запропонувала Орися.

Ніка вибрала новенького айфона, який нещодавно в моді.

-Ціна? - запитала Орися, кидаючи погляд на продавця.

-Шістдесят тисяч гривень.

-Оригінальний? Чи підробка?

-Звісно оригінальний! За підробку ви б сплатили двадцять тисяч!

-Ніко, тобі подобається?

-Так!

-Беремо! Запакуйте нам! І навушники також.

-Все буде зроблено!

Вийшли з магазину задоволеними.

-Нікусь, може у вітрину косметики?

-Гаразд.

Ніці запакували брендову косметику.

І пудри, і тональні засоби, і хайлайтери, і блискі для губ, і міцелярну воду, шампуні...

-Скільки з нас?

-Сім тисяч гривень.

-Так дорого?

-Бо косметика від відомої оригінальної фірми!

-Я заплачу готівкою.

-Нас влаштовує. - сказала продавчиня.

Вийшовши з торгового центру, тітка сказала, що пора до дому.

Ніка глянула на часи, було 13:00.

У неї був час, щоб переодягнутись, і встигнути до Тохи.

Прийшовши до дому, тітка взяла смартфон Ніки, і почала його налаштовувати.

Тим часом Ніка переодягнулась, заплела два колоски.

-А ти куди, доню? - запитала мама.

-Та так... Погуляти.

-Сама?

-Ну так... Бо таке гарне місто!

-То йди.

Орися гукала з кімнати:

-Готово! Ніка тепер айфон твій!

-Дякую, тітонько!

Ніка поклала телефон у нову сумочку і пішла.

У парку вже чекав Тоха.

-Привіт, ти сьогодні неймовірна!

-Дякую. До речі, у мене вже є новий телефон, можу дати свій номер.

-О, круто! Продиктуй.

Ніка продиктувала, Тоха з усмішкою записав, був щасливий, що познайомився з такою гарною дівчиною.

-То на каву?

-Не відмовлюсь. Бо у мене такі продуктині дні у шаленому ритмі. - згадала Ніка слова тітки.

Поки Ніка з Тохою пішли у кав'ярню, я вам розповім про тітку Орисю.

Як ви знаєте, це двоюрідна сестра мами Ніки.

Орися працює у відомій компанії мобільної мережі.

У неї зарплата висока. Тітка задоволена свою десятилітньою працею!

Все, повернемось до Ніки і Тохи, які якраз уже попивають каву.

-А ти сама звідки? - запитав хлопець.

-Я... з села Адамівки... - дівчина соромилася казати у столиці, що вона з села.

-А ти ж тут живеш?

-Так, назавжди!

-А яке у тебе хоббі?

-Малювання! Маю записатися у школу мистецтв.

-Круто!

-А ти чим займаєшся?

-Футбол. Обожнюю!

-Та всі хлопці його люблять. - засміялася Ніка.

-А можна відверто?

-Так...

-У тебе є хлопець? Просто ти мені так подобаєшся! Я з першого погляду у тебе закохався!

-Ні нема'. Ну...

-Будеш моєю дівчиною?

-Давай спробуємо.

-Ти найкраща! Дякую, що не відмовила! Може підемо прогуляємося?

-Давай.

Чотири години прогулянки з Тохою.

Здається Ніка закохалася...

Вона відчувала себе впевненною біля хлопця, з ним було весело, цікаво.

Ввечері хлопець провів Ніку до дому.

-Я тебе так люблю. - обіймаючи Ніку сказав Тоха.

-І я тебе...

-Нікуся. ти тільки моя!

-Твоя. Все бувай мені до дому...

Тоха поцілував у губи Ніку, вони попрощалися і поросходилися.

Любовь не легко доступна
любовь одна
любовь единственная
любовь навсегда...