Встигнути до 30

2

Зазвичай, добропорядних та турботливих жінок чоловіки везуть відпочивати до Єгипту. Досвідчених глянцевих коханок до Об’єднаних Арабських Еміратів. А ось самотні вчительки молодших класів влаштовують собі вояж самотужки і зовсім не жалкують про це! Адже й на рідній землі можна відпочити так, що мало не здасться!

Настя з Ксаною їхали автобусом до Бердянська. Попереду були два тижні в готелі «Коштовна перлина», морська золотава засмага, довгі вечірні прогулянки курортним містечком та нові знайомства. Принаймні саме так думали молоді жінки.

В готелі вони опинилися близько дванадцятої і якраз встигали на обід. Для спостережливої Липовець це була чудова змога роздивитися людей, з якими їм, так чи інакше, доведеться пересікатися за ці півмісяця. В першу чергу погляд фокусувався на літньому чоловіку, що мав вигляд типового хіпстера: стильна зачіска та борода, за якою точно доглядали в елітному барбершопі, а не дешевій перукарні, окуляри. Доповнювала образ чорна футболку з двозначним написом: #Можу!, від якого Настя навіть дещо зніяковіла.

— Потрібно буде зробити з ним селфі! — Прокоментувала Ксанка, також загледівши незвичного дідуся.

Тим часом незнайомець, не звертаючи жодної уваги на двух молодиць, котрі розглядали його найбезсоромнішим чином, продовжував насолоджуватися життям та своїм бананово-полуничним смузі.

— Припини витріщатися на нього! — Липовець гострим ліктем ткнула подругу у бік. — Зрештою, це непристойно.

— Особливо для педагогів. — Стримуючи сміх, суворо підтримала та.

Молоді жінки сіли за вільний столик і почали обідати картоплею з укропом та салатом. Поблизу них сиділа якась невдоволена парочка. Вона з виразом суму та відрази на обличчі ковирялася виделкою у салаті. Він намагався її розвеселити пласкими жартами, від того лише погіршуючи атмосферу.

Настя мимоволі подумала про те, що чомусь таким насупленим, завжди нічим незадоволеним дівчатам дістаються такі веселі та дотепні чоловіки, які завжди намагаються поліпшити настрій. Можливо,  це вона робить щось не так? Може, не варто завжди намагатися бути милою, привітною, усміхненою та скромною? А просто достатньо бути самою собою? Гримнути, коли щось не подобається! Сказати кріпке слівце! Зробити обличчя цеглою, якщо щось не так! Ні, не можна… Таке прощають лише справжнім красуням. Дівчина за сусіднім столиком була саме такою. Довге, об’ємне та густе світло русяве волосся, виразні зелені очі, манюнький носик та ротик сердечком.

— Привіт, народ! — Пролунало у залі. — Всім бон апетит!

Не встигла жодна з подруг озирнутися в різні сторони аби побачити джерело привітання, як перед їхнім столиком постала постать дуже високого та худорлявого юнака на вид років шістнадцяти. Складалося враження, що він переплутав їдальню з пляжем, адже був не просто одягнений у яскраву сорочку та шорти гавайського забарвлення, а й заліз до того ж у великий дитячий жовтий круг з головою каченяти. На голові у хлопця були сонцезахисні окуляри, а на очах - для плавання.

Невже ми потрапили до будинку божевільних?! Тільки й подумала шокована Ксанка, але вголос нічого не промовила.

— Вітаю новеньких! Приємного Вам відпочинку, чарівні русалоньки! — Театрально промовили окуляри.

За його плечем з`явилася блондинка зі зверхнім поглядом:

— Владе, прошу, не лякай людей! Поки що ти не для всіх відомий блогер!

— Але у мене уже сто тисяч підписнікв! — Ображено заперечив хлопець.

— Не бійтеся! — Підморгнула вона молоденьким вчителькам. — Ми заселилися ще позавчора, тому до нас уже всі звикли і ніхто не дивується творчим поривам Влада. Я ж людина приземлена, але що поробиш, кохання зле…

— Ти муза моя! — Мелодійно затягнув дивак і смачно чмокнув блондинку у щічку.

Тільки зараз подруги помітили, що так званий блогер знімає, все що відбувається довкола, але більшість спокійно їсть і не звертає на це уваги. Лише подекуди дітвора намагається висолопити у кадр язика.

— А ми затрималася на декілька днів через роботу, тому прибули із запізненням. Я – Настя. А це моя найкраща подруга Ксанка.

— Дуже приємно! Мене звуть Вікторія. Ну добре, дівчата, залишу вас. Смачного. Була рада познайомитися. — І вона чкурнула за Владом, який вже встиг поплисти далі зі своїм кругом.

— А я завжди казала, що поспішати з заміжжям не варто. — Округлила очі Ксана.

— Перше враження про цей готель не дуже. Навряд чи нам вдасться тут з кимось познайомитись. — Підсумувала Липовець. — Потрібно в бібліотеках та театрах  долю шукати.

— Залишитися у самий розпал літа у місті, де навіть асфальт плавиться? Ні, не дозволю! Все ми правильно зробили, що поїхали до моря. Навіть не жалкуй! Ходімо на пляж, зрештою, ми приїхали сюди відпочивати.

— Погоджуюсь! Можливо, там нам пощастить більше. Холодною зимою, перевіряючи зошити школярів, про відпочинок біля моря зможемо тільки мріяти і згадувати його з насолодою!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше